Ми обоє лежали нагі на коцику, маленькі рожеві пелюсточки сипалися на нас згори, і Бренда запитала, чи взяв я щось для захисту.
І я торкнувся пальцем її губ та сказав, щоб вона не турбувалася. Я сказав, що мій тато оповів мені один секрет, як бути обережним.
Чувак із ведмедиком каже в телефон: «Та мені все одно, наскільки цей хлопець старий чи підтоптаний. Навіть якщо він товстий та огидний, я заплачу п’ятдесят баксів».
Під тим деревом із маленькими квіточками Бренда і я трималися одне за одного, пронесли одне одного крізь перший наш оргазм — разом — початок нашого життя. На її пальці було заручне кільце, і ми випили пляшку вина. Ми залишалися сплетеними, я згори на ній, усе ще в ній, помираючи від бажання посцяти після всього цього солодкого шампаню.
На телеекранах я сивочолий магнат-мільйонер, що трахає свою секретарку на різьбленому дерев’яному столі. На інших екранах я сантехнік, що прочищає труби знудьгованої домогосподарки.
Усе ще всередині Бренди, просто щоб захистити її, я дозволив крапельці сечі витекти назовні. Мій сечовий міхур тріщав по швах, і мені ніяк не вдавалося зупинитися. Моя маленька крапелька все струмувала і струмувала, і Бренда закотила очі, щоб подивитися в мої, наші очі були так близько, що трохи не торкалися, наші носи дотикалися один до одного, її губи зачіпали мої.
Бренда спитала: «Що ти робиш?»
І силуючись зупинитися, намагаючись більше не сцяти, все ще всередині неї, я сказав: «Нічого». Кажу: «Я нічого не роблю».
Чувак із ведмедиком каже в телефон: «У вас є хтось на оці?» Чувак сміється та каже: «Я ж говорив, мені байдуже, наскільки товстий…»
Бренда пручалася, перекочувалася з боку в бік на коцику та била мене своїми кулачками. Вона все повторювала: «Свиня. Ти свиня». Під моїми стегнами Бренда борсалася та звивалася, вимагаючи, щоб я відвалив. Щоб витяг.
А я все повторював, поки ні. Тримаючи її за руки, повторював, що це для її безпеки.
На екранах я в давні часи — деру Клеопатру по-собачому. Я астронавт, що здійснює навколосвітній політ із зеленошкірою інопланетною кралечкою в космічній станції з нульовою гравітацією.
Під цими квіточками та зірками, згори на Бренді, я ніяк не міг зупинитися, поки вона не примудрилася просунути коліно між моїми ногами, різко підняти його та заїхати мені по яйцях. Від цього стусана мене затопило болем. Мій член вислизнув, вистрибнув з неї, все ще твердий, мов камінь, сеча все ще шугала з нього, мов зі шланга, на нас обох. Я вхопився обома руками за свої понівечені яйця, відпустивши Брендині руки, і вона викотилася з-під мене.
Щось упало та вдарило мене збоку по обличчю, надто тверде, щоб бути маленькою квіточкою, надто болюче, щоб бути плювком. Бренда згрібла свій одяг та побігла геть, і це був останній-преостанній раз, коли я її бачив: зі спини, як вона біжить, а моя сеча тече по внутрішньому бокові її стегон.
Чувак із ведмедиком каже: «Чудово, пришліть кого завгодно, тільки пришліть його зараз». Чувак закриває телефон та повертається до мене.
От чому я порадив малому те, що порадив.
Чувак із ведмедиком кривиться, спльовує щось пожоване на підлогу. Ще один гандон. Він примружується на мене та каже: «Ти порадив цьому сором’язливому молодому чоловікові помочитися в свою матір?»
Ні, кажу я. Та пояснюю про піґулку ціаніду, яку хотіла Кессі, як передбачалося, що я пронесу її в кулоні, але малий погодився віднести їй піґулку сам.
У чувака із ведмедиком щелепа від’їжджає так само блискавично, як підстрибують угору брови. Його обличчя знову збирається докупи, чувак сковтує та каже: «Дві піґулки, які він мені показував… кажеш, одна з них була ціанідом?»
І я киваю головою: так.
Ми обоє дивимося на зачинені двері, що ведуть до студії.
На телеках я стародавня печерна людина, наярюю в «паровозику» під час оргії з племенем таких же гуманоїдів — брудних, волохатих та згорблених, усі ми ще не зовсім люди, ще не еволюціонували.
Чувак із ведмедиком знизує плечима та каже: «Навіть якщо малий випив не ту піґулку, ми однаково встановимо світовий рекорд». Чувак каже: «Я подзвонив до агенції, й кавалерія вже на марші».
Чувак стверджує, що ця агенція знає когось, хто готовий працювати годину менше ніж за п’ятдесят баксів. Якийсь старий чувак, каже агенція, посміховисько індустрії дорослих розваг, обвислий, зморшкуватий, з пошерхлою, струпуватою шкірою. Очі в червоних прожилках та смердючий віддих. Якийсь порнодинозавр, якого агенція ніяк не може прилаштувати, — вони сказали, що спробують із ним зв’язатися та швиденько приженуть сюди, щоб він міг замінити малого номер 72. На випадок, якщо малий помер, чи в нього упав, чи він сказав Кессі, що любить її, і його витурили в три шиї.