— Думаю, це проблема курки і яйця, — каже Дядечко Енцо. — Як могла зорганізуватися така первісна спільнота?
— Існує інформаційна сутність, яку називають метавірусом, що змушує системи самоінфікуватися спеціалізованими вірусами. Це може бути базовий принцип природи, типу дарвінівського відбору, а може бути реальний фрагмент даних, який розповсюджується у Всесвіті з якимись кометами чи радіохвилями — я не знаю. Але суть така: будь-яка інформаційна система, якщо вона достатньо складна, може інфікуватися вірусами — вірусами, які вона створює сама.
Колись давно такий метавірус інфікував людську расу, і ми досі з ним живемо. По-перше, він відкрив скриню Пандори з ДНК-вірусами — віспою, грипом і тому подібним. Здоров’я та довголіття лишилися в минулому. Далекі спогади про цю подію збереглися в легендах про Вигнання з Раю, коли людство було позбавлено спокійного життя в достатку і викинуто у світ, сповнений недуг і болю.
Зрештою, динаміка цієї пошесті вирівнялася. Час від часу з’являються нові ДНК-віруси, але наші тіла, здається, виробили до них загальну стійкість.
— Можливо, — припускає Нґ, — існує дуже обмежена кількість вірусів, які можуть працювати з людською ДНК, і метавірус їх уже всі створив.
— Усе можливо. Словом, шумерська культура — спільнота, заснована на ме — була ще одним проявом метавірусу. Але цього разу він був не генетичний, а лінгвістичний.
— Перепрошую, — втручається містер Лі. — Ти хочеш сказати, що цивілізація зародилась як інфекція?
— Цивілізація у найпримітивнішій формі — так. Кожен ме — це своєрідний вірус, що функціонує через вплив метавірусу. Ось, наприклад, ме для випікання хліба. Коли цей ме потрапляє в соціум, то перетворюється на самодостатню інформаційну одиницю. Це просто питання природного відбору: люди, що вміють пекти хліб, житимуть краще за тих, хто не вміє. Звісно ж, вони поширюватимуть ме, стануть носіями цієї самовідтворюваної інформаційної одиниці. І вона стає вірусною. Шумерська культура, храми якої ломились від ме, була просто компіляцією успішних вірусів, які за багато тисячоліть накопичилися в людях. Це була мережа франшиз, точок розповсюдження, просто із зікуратами замість золотих арок і глиняними табличками замість папок на три кільця.
Шумерське слово, яке позначає «розум» чи «мудрість», означає також «вухо», цим люди й були — вухами, до яких кріпилися тіла. Пасивними реципієнтами інформації. Але Енкі відрізнявся від інших. Енкі був особливо вправний єн, у нього була непересічна здатність писати нові ме — він був хакером. Власне кажучи, він був першою цілком свідомою людиною, як ми з вами.
Якось Енкі зрозумів, що Шумер тупцює на місці. Люди постійно виконують ті самі ме, не вигадують нових, не мислять самостійно. Маю підозру, що він почувався дуже самотнім, бо ж був однією з небагатьох — якщо не єдиною на цілий світ — свідомою людиною. Він збагнув, що для прогресу людства його потрібно врятувати від чіпкої руки вірусної цивілізації.
І він створив нам-шуб Енкі, антивірус, який поширювався аналогічними з ме і метавірусом шляхами. Він впливав на глибинні структури мозку і перепрограмовував їх, тому ніхто більше не міг зрозуміти шумерської мови, та й будь-якої іншої, зав’язаної на глибинних структурах. Відрізані від спільних для всіх людей глибинних структур, ми почали створювати нові мови, які не мали нічого спільного одна з одною. Ме більше не працювали, і неможливо було писати нові. Подальше поширення метавірусу вдалося заблокувати.
— Чому ж людство не почало страждати від браку хліба, коли втратило здатність розуміти ме, які за нього відповідали? — поцікавився Дядечко Енцо.
— Дехто, мабуть, страждав. Іншим довелося використовувати вищі структури мозку і винаходити рецепт самотужки. Можна сказати, що нам-шуб Енкі став початком людської свідомості — тоді ми вперше почали мислити самостійно. А ще це стало початком раціональної релігії, бо люди вперше замислилися про такі абстрактні речі, як Бог, Добро і Зло. Звідси й походить слово «Бабель», або ж «Вавилон». Буквально воно означає «Брама Бога». Ця Брама дозволила Богові торкнутися людського роду. Бабель — це брама в нашому мозку, відчинена нам-шубом Енкі, брама, яка звільнила нас від метавірусу і наділила здатністю мислити, перенесла нас із матеріалістичного світу в світ дуалістичний — бінарний, поділений на фізичний і духовний компоненти.
Мабуть, тоді світ поринув у хаос і неспокій. Енкі або ж його син, Мардук, спробували повернути в суспільство порядок, замінивши стару систему ме кодексом законів — Кодексом Хаммурапі. Почасти це спрацювало, проте в багатьох місцях люди продовжували поклонятись Ашері. Це був зловісний культ повернення в часи Шумеру, який поширювався як вербально, так і обміном тілесними рідинами — через храмових шльондр. А ще жриці всиновлювали сиріт і передавали вірус через грудне молоко.
— Секунду, — втручається Нґ. — Зараз ти знову говориш про біологічний вірус.
— Саме так. У цьому й суть культу Ашери. Він працює і з інформаційними, і з генетичними вірусами. Візьмімо до прикладу звичайний герпес. Цей вірус, проникаючи в тіло, вражає нервову систему. Деякі штами залишаються в периферійній нервовій системі, але інші кулею мчать до центральної нервової системи і назавжди оселяються в клітинах мозку — обвивають стовбур мозку, ніби змія дерево. Вірус Ашери, який можна порівняти з герпесом, якщо це взагалі не спорідненість, проходить крізь стінки клітин, доходить до ядра і переписує ДНК клітини так само, як це роблять стероїди. Тільки Ашера значно складніша за них.
— А що стається, коли вірус змінює ДНК?
— Ніхто цього не вивчав, крім, хіба, Райфа. Думаю, це точно виводить вроджену мову ближче до поверхні, і люди стають більш схильними до глосолялії та сприйнятливішими до ме. Думаю, це також заохочує нераціональну поведінку, послаблює захист жертви перед віральними ідеями, схиляє до проміскуїтету, або й усе це вкупі.
— Кожна вірусна ідея має свого біологічного відповідника?
— Ні. Наскільки мені відомо, тільки Ашера. Саме тому з усіх богів і релігійних практик, поширених у Шумері, лише поклоніння Ашері продовжує існувати донині й набирає силу. Вірусну ідею можна тиражувати, як це сталося з нацизмом, штанами-кльош і футболками з принтом Барта Сімпсона, але Ашера, завдяки своєму біологічному компоненту, здатна існувати в людському тілі в латентному стані. Навіть після Вавилону Ашера нікуди не зникла з людського мозку і передавалася від матері до дитини, від коханця до коханця.
Ми вразливі до цілої купи вірусних ідей. Це ніби масова істерія. Чи мотив, який вгніздився у вашій голові і який ви цілий день наспівуєте, так що він вражає всіх навколо. Такими є анекдоти. Міські легенди. Їбануті ідеї. Марксизм. Хай які ми розумні, завжди існуватиме глибинна ірраціональна часточка, яка робить нас вразливими до самовідтворюваної інформації. Але фізичне інфікування вірусним штамом Ашери робить нас іще сприйнятливішими. Єдине, що не дає цим вірусам захопити весь світ — Вавилонський феномен: стіни взаємного нерозуміння, які розмежовують людство і стримують трансляцію вірусів.
Вавилон спричинив кількісний вибух мов. Це було частиною плану Енкі. Монокультури, як-от кукурудзяні поля, вразливі до інфекцій, але генетично різноманітні середовища на кшталт прерій надзвичайно стійкі. Через кілька тисяч років після Вавилону з’явився іврит — ще одна мова, наділена неймовірною гнучкістю та потужністю. Першими скористатися з цього спробували Второзаконники, група радикальних монотеїстів у шостому-сьомому століттях до Різдва Христового. Вони жили в часи ультранаціоналізму та ксенофобії, їм значно легше було відкинути чужі ідеї на кшталт поклоніння Ашері. Вони формалізували старі перекази в Тору і перетворили її на Закон, що забезпечував власне поширення впродовж усієї нашої історії — цей Закон, по суті, казав «робіть точну копію мене і читайте її щодня». До того ж вони заохочували інформаційну гігієну, віру в суворе копіювання текстів та дбайливе поводження з потенційно небезпечною в їхньому розумінні інформацією. Вони взяли під контроль інформаційні потоки.
Вони могли піти ще далі. Є свідчення ретельно спланованого використання біологічної зброї проти армії Сінаххеріба, коли той спробував захопити Єрусалим. Цілком ймовірно, що у второзаконників міг бути власний єн. Або ж вони достатньо добре розбиралися у вірусах, щоб ефективно користуватися природними штамами. Навички цих людей таємно передавалися з покоління в покоління і проявилися через дві тисячі років у Європі, серед чаклунів-кабалістів, баал-шемів, володарів божественного імені.