– Звісно, те, що минуло так багато років, перш ніж ми зуміли вловити зв’язок між цими злочинами.
Сказав, як відрубав. Ані відняти, ані додати. Режисер показав Боссе, що час завершувати та переходити до наступної теми.
Боссе склав долоні дашком і став постукувати кінчиками пальців:
– Але зараз справу розкрито, і ви знову в променях слави, Харрі. Що ви відчуваєте? Чи надходять вам листи від ваших прихильників? – Хлоп’яча усмішка, яка обеззброювала: територія, вільна від жартів, залишилася позаду.
Старший інспектор повільно кивнув, облизав губи, наче добираючи максимально точне формулювання:
– Я отримав одного листа. Восени. Але про нього мені, мабуть, зможе детально розповісти Арве Стьоп.
Ближній план Стьопа, який запитально дивиться на Харрі. Секунди мовчання. Задовгі, як для прямого ефіру. Уда кусала губи. Що Харрі мав на увазі?
Тут втрутився Боссе й пояснив:
– Звісно, у Стьопа накопичилися купи листів від прихильниць. І навіть фанати в нього є. А у вас, Холе? Чи є у вас шалені прихильниці, які сплять біля ваших дверей? Чи у вас є спеціальні поліцейські фанатки?
Публіка стиха засміялася.
Харрі Холе хитнув головою.
– Нумо, – не вгавав Боссе, – розкажіть нам! Напевне симпатичні слухачки Поліцейської академії час від часу просять вас, щоб ви навчили їх особистого огляду?
Тепер зал уже сміявся розкуто. Боссе вдоволено сяяв.
А Харрі Холе навіть не посміхнувся, тільки ковзнув поглядом по студії. Він поглянув у бік виходу, і цей короткий погляд підказав Уді: він хоче підвестися й піти.
Але натомість він повернувся до Стьопа і запитав:
– Що ви зробите, Стьопе, якщо після лекції в Тронхеймі до вас підійде жінка і скаже, що в неї тільки одна грудь, але вона із задоволенням займеться з вами сексом. Чи запросите ви її до себе в готель?
В студії запанувала мовчанка, і навіть Боссе якось знітився.
А от Арве Стьоп, судячи з його вигляду, – ні.
– Я точно цього не зроблю. Але не через грудь, а тому, що ліжка в готелях Тронхейма завузькі, – переможно завершив він.
Публіка засміялася, але швидше від полегшення, що розмова не зайшла у штопор. У цей момент відрекомендували жінку-психолога.
Йшлося про ігри дорослих, і Уда помітила, що Боссе спритно оминає Харрі Холе. Мабуть, він вирішив, що непередбачуваний інспектор сьогодні не у формі, і зосередився на Арве Стьопі, який, звісно, у формі завжди.
– А як ви граєте, Стьопе? – поцікавився Боссе з безневинним виразом, який підкреслював певний підтекст.
Уда зраділа: запитання запропонувала вона.
Але перед тим як Стьоп устиг відповісти, Харрі Холе нахилився до нього і голосно й чітко запитав:
– Ліпите сніговиків?
Ось тут Уда й зрозуміла: щось пішло не туди. Тон Харрі – злий та владний, поза – агресивна, Стьоп наче весь підібрався, брова здивовано поповзла вгору. Боссе замовк. Уда не розуміла, що відбувається, нарахувала чотири секунди мовчання, а для прямого ефіру це ціла вічність. Але тут вона зрозуміла, що Боссе, мабуть, прорахував ситуацію. Адже Боссе знав, що поки він – ніби йому відібрало мову – шукає підтримки в залу, ця прорахована безпорадність капканом триматиме глядача в напруженні до відповіді Стьопа. А оскільки нема міцнішого капкана, ніж розлючена людина, яка втратила контроль, плаче, або кричить, або будь-яким іншим чином виражає накопичені емоції в прямому ефірі, Боссе відпустив глядачів і мовчки дивився на Стьопа.
– Авжеж, я іноді ліплю сніговиків, – сказав Стьоп після цих чотирьох секунд. – На терасі, біля басейну. До того ж намагаюся, щоб вони скидалися на членів королівської родини. А коли настає весна, я спостерігаю, як речі, котрі в наш час не мають існувати, тануть і зникають з лиця землі.
Уперше за весь вечір Стьоп не зірвав ані аплодисментів, ані навіть смішків. Уда подумала, що Стьоп мав знати: іншої реакції на антимонархічні заяви в студії очікувати не варто.
Боссе скористався з паузи, що запанувала, щоб відрекомендувати поп-зірку. Вона мала розповісти про свою участь у новій постановці, а наприкінці передачі заспівати пісню, яку крутитимуть всі радіостанції, починаючи з понеділка.
– Що це в біса таке було? – запитав молодий продюсер передачі, який устиг зайняти місце позаду Уди.
– Може, він не зовсім тверезий, – припустила вона.
– Чорт забирай, він же поліцейський! – вигукнув хлопець.
Тут до Уди дійшло, що він же мав стати її кушем. Її сенсацією!
– Козел! – вилаялася вона.
Продюсер промовчав.
Поп-зірка розповідала про психологічні проблеми і про те, що вони передаються у спадок. Уда поглянула на годинник. Сорок секунд. Так, занадто серйозно сьогодні вийшло для п’ятничного вечора. Готувалися титри. Боссе перервав зірку, звернувшись до Стьопа: