Машина заглухла не одразу. Він встиг дотягнутися до Артема, аж тоді провірений «лендровер» заглух і зараз непотрібною купою металу грівся на сонечку. Саме тоді він побачив Софію з якимось товстуном, що переходив шумну, чорну, як венозна кров, автостраду. Лукаш зупинився і потер перенісся. Зараз він нагадував здоровенного важкого підлітка, що тихцем утік з дому, а потім злякався. Але він уперто починав вертатися думкою до того третього. Лукаш навмання зателефонував дружині. Вона взяла слухавку і вдавано сонним голосом спитала:
– Хто це?
– Приготуй вечерю. Гроші зніми з кредитки, – сказав Лукаш і помітив, що парочка, котра його так зацікавила, зникла. Це ще більше зіпсувало йому настрій. Але того літа все складалося для нього дуже легко. І це не могло не насторожувати. Він піймав таксі і поїхав до патанатомічки. На Хрещатику він думав про сам Хрещатик і переконував себе, що це не фобії, не втома. Жовте таксі провалилося у центральну вулицю столиці. Він підняв плечі, швидше інстинктивно, і коли його погляд зупинився на дівчині з довгими стрункими ногами, із зовсім ідіотським поглядом, він подумав, що таки вона прийшла, старість, й одразу – золотокоса, з повними губами дівчина, що переходила з товстуном дорогу. І несподівано, коли авто запищало і зупинилося напроти арки до входу на Лютеранську, він відключився. Він відчув вічність – темну, вологу і противну, наче він зачепив пригорщами намулу; але найдивовижніше було те, що він усе відчував, теліпаючись тілом у вологій калюжі. Потрохи, як жовте таксі пливло в синьо-зелених хмарах смогу, Лукаш із поверненням світла намагався не думати: вона лежить на спині, широко розкинувши ноги, кремова, з вибухом чорного жорсткого волосся над красивими плечима; вона поводиться так, наче школярка з нульовим сексуальним досвідом, а крила її носа тремтять, утягують повітря. Потім в уяві виникла ця дівчина з дивним поглядом (тоді він ще не розпізнав, що очі у неї різнокольорові); вона йшла пряма, як стріла. Він розумів, що це відбувається десь-інде, але не з ним, і він прихопив це, самочинно устромивши носа в чужу долю. Він ще нічого не знав. Але рикнув сотовий, і йому повідомили, що привезли кількох покійників. І знову як хтось третій прийшов і вимкнув світло в його голові. Таксист чекав, поки Лукаш розрахується, але той мовчав, вгрузнувши у сидіння. Нарешті сказав:
– До Китаєво…
6
Сонце шматком розпеченого кварцу приліпилося до молочного кольору пластикового даху, що прикривав «Зимовий сад». Артуру нездоровилося. Це було на рівні фобії – так він вирішив. Сьогодні зранку його служниця захворіла – вірніше, батькова служниця, їхня служниця, тупа, як корова-молдаванка. Він її покривав, ха, слово яке смачне, в туалеті покривав, як суку. А ранком заявилася сестра і видала, що розбила його машину, його червону «феррарі». Артур вийшов у гараж і нічого ліпше не придумав, як розбити материну «мадзараті». Після чого йому стало нудно. А потім він погнався за сестрою, що розляглася у його ліжку, виставивши рожевий круглий зад. Сестра у нього красива, і він її не переносив. Артур випхнув дівку у спину, пальці, ковзнувши спиною, обпеклися теплом. Вона вискочила і лягла на диван. Він ще нудився з годину, віддзвонивши решті хлопців, але настрій у нього був паскудний. Зайшов у спальню сестри і дивився на неї, а потім узяв подушку і став душити. Вірніше, він притискав її легенько, а вона дриґала ногами й сміялася. Тоді він притиснув сильніше. Сестра хвицнула його трохи нижче паху. Тепла хвиля ударила йому в груди. Артур зупинився. Щось вибухнуло в голові. Солодка слина. Тремтіння кінцівок. Він почав збуджуватися. Артур прибрав подушку. Сестра лежала з розплющеними великими сірими очима, зіниці на очах то збуджувалися, то розходилися великими чорними ягодами. Артур подивився на її точені ноги. Сестра прикрила очі опахом густих вій. Артур витягнув член і став мастурбувати. Сестра підтиснула ноги до живота і продовжувала дивитися, розкривши губи. Тоді Артур узяв і провів головкою члена по її обличчю, по губах, по раковині вуха. Сестра усміхалася, наче її істота відійшла кудись далеко. Вона виставила карміновий сосок. І Артур заскрипів зубами.