Крім того, він знав, що тут можна багато чого навчитися. Якщо йому вдасться перейняти майстерність і знання цього народу, він стане більш озброєним. Він стане наймогутнішим військовим вождем, якого будь-коли знало його плем’я. Вони застосували своє вміння, щоб завдати йому поразки, він завдасть їм поразки завдяки цьому самому вмінню, якого він навчиться від них.
– Ти розумієш? – запитав Гай із великою вірою в переконливість своїх слів. – Ти розумієш, що Ваал – володар усього неба й землі?
– Розумію, – відповів Манатассі.
– Ти згоден визнати Астарту й великого Ваала богами?
– Я приймаю їх, – погодився з ним Манатассі, й Гай здавався дуже задоволеним.
– Вони поставили свій знак на тобі. Отже, ти мусиш присвятити себе служінню їм. Коли ми повернемося до міста, я влаштую церемонію у храмі великого Ваала. Я обрав для тебе боже ім’я – ти більше ніколи не називатимешся так, як колись.
– Якщо тобі так хочеться, високонароджений.
– Віднині ти носитимеш ім’я Тимон.
– Тимон, – цар рабів випробував це ім’я на язик.
– Він був жерцем-воїном у часи правління п’ятого Великого Лева. Великий чоловік.
Тимон кивнув головою, нічого не розуміючи, але задоволений, що він спостерігає, чекає і навчається.
– Високонароджений, – лагідно запитав він, – що то за знаки, які ти шкрябаєш на жовтому металі, щó вони означають?
Гай підхопився на ноги, схопив золотий сувій і підніс його до матраца.
– У такий спосіб ми складаємо слова, історії та думки.
Він заходився пояснювати, як відбувається процес письма, й був винагороджений тим, що Тимон дуже швидко опанував принцип фонетичного алфавіту.
На клапті шкіри він написав ім’я Тимона чорним чорнилом, розведеним на сажі, й вони разом повторили його вголос. Тимон радісно засміявся, що так швидко досяг помітних успіхів.
«А й справді, – подумав він, – тут так багато можна навчитися – і так мало для цього часу».
На глиняному ящику Кай Теренцій Варрон, консул Риму, знову пішов у наступ, натиснувши своїми легіонами в податливий центр Ганнібала. Центр прогнувся, усмоктавши наступ ворогів, як тісто, іспанці й галли відступили, як і було передбачено Ганнібалом.
– Ти зрозумів, Тимоне? Красу цього маневру, його абсолютну геніальність! – збуджено вигукнув Гай.
Тепер він розмовляв пунічною мовою, переставляючи фішки.
– А де був Маргабал? – збуджено запитав Тимон тією самою мовою.
За два роки він опанував цю мову майже досконало, лише трохи занадто розтягував голосні.
– Він був тут, – сказав Гай, доторкаючись до кавалерійських фішок, – стримуючи свого коня.
Тимон уявляв собі коня як прудконогу тварину, схожу на зебру, на чиїй спині їздили озброєні чоловіки.
– Варрон тепер опинився в пастці? – запитав Тимон.
– Так! Так! Ганнібал зім’яв його фронт й оточив його. А тоді що він зробив, Тимоне?
– Резерви? – припустив Тимон.
– Так! Так! Ти правильно мислиш! Він залучив нумідійців й африканські резерви. – Гай підхопився на ноги й застрибав туди й назад у своєму збудженні. – Витримавши час, як великий майстер, він випускає їх. Оточивши фланги Варрона, стиснувши його, як у лещатах, він запакував його ряди так, що вони не могли ані маневрувати, ані застосувати зброю. А що потім, Тимоне, що потім?
– Кавалерія?
– Авжеж, кавалерія! Маргабал. Вірний брат. Полководець кінноти, якому довелося чекати цілий день. «Іди! – кричить Ганнібал. – Гай викинув руку широким жестом. – Іди! Мій брате, веди своїх диких іберійців!» Вони врубуються в їхні ряди, Тимоне! У слушну хвилину, в точну хвилину. На п’ять хвилин раніше було б рано, на п’ять хвилин пізніше – пізно. Уміння визначити точний час! Талант великого полководця – це вміння визначити точний час. Воно вимагається й від державного діяча, від коханця, від торговця, від купця. Слушна дія у слушний час.
– А результат, високонароджений, яким був результат? – благально запитав Тимон в агонії напруги. – Перемога?
– Перемога? – перепитав Гай. – Так, Тимоне. То була перемога. Перемога й різанина. Вісім легіонів хвалькуватого Риму були стерті до єдиної людини, дві повні консульські армії.
– Вісім легіонів, високонароджений? – із подивом перепитав Тимон. – Сорок вісім тисяч людей в одній битві?
– Навіть більше, Тимоне. Вони втратили і своє допоміжне військо. Шістдесят тисяч людей! – Гай провів рукою по дошці, змітаючи з неї римські легіони. – Ми вигравали битви, Тимоне, але вони вигравали війни. Три війни. Три криваві війни, які розчавили нас… – Гай урвав свою мову, його голос застряг у горлі. Він швидко відвернувся й підійшов до глека з водою. Тимон поквапився за ним і тримав для нього миску, поки Гай мив руки й розчісував бороду. – На цьому ми закінчимо вивчення кампаній Ганнібала, Тимоне. Я відклав битву під Каннами наостанок.