Выбрать главу

Скандали для Його Високопреосвященства річ звична.

Насмішив людей, коли виступив з протестом щодо постановки опери Дмитра Шостаковича «Балда» за мотивами казки Пушкіна «Про попа і наймита його Балду». Тоді на вимогу архієпископа вистава у сиктивкарському театрі опери й балету піддалася жорсткій цензурі, а імперці Шостакович з Пушкіним, певне, перевернулися в домовинах від такої уваги до своєї давно визнаної й шанованої росіянами творчості.

Щось перемкнуло в мудрій голові архієпископа і шокував усіх своїм лозунгом «Православ’я або смерть!». Налякав не лише вірян, а й своє начальство у москві, яке ледве заспокоїло буйного. А гасло включили до федерального списку екстремістських матеріалів.

Усім серцем вітав архієпископ і війну проти України. Від вбивств українців у нього навіть прорізався талант поета. Написав вірш на підтримку володимира путіна та виклав свій шедевр у соцмережах. Порівняв президента з Мойсеєм, який веде за собою народ і знає, як зберегти росію. Написав, що «заново бити ворогів настала черга», що з президентом «благодать по-російськи жити» і Бог дав путіну «Добрині силу і богатирський щит і меч», щоб зберіг росію.

      Швидше, може, щоб розорив, поховав і закопав росію!

Та Високопреосвященство і сам це знає!

Зрадів, що тепер на проповідях можна ще більше давати волю своїм хворим фантазіям, повторювати міфи та наративи рашистської антиукраїнської пропаганди. Особливо подобається попу, як і його побратиму по путінській пропаганді кінорежисеру Микиті Михалкову, - дике твердження про українські біолабораторії, що хочуть знищити росіян і всю планету. То його найулюбленіше місце у проповіді.

Звісно, після ідеї про нинішнього великого царя - рятівника.

ПИТИРИМ архієпископ (ВОЛОЧКОВ Павло Павлович) (1961), архієпископ Сиктивкарський і Комі-Зирянський. Підтримує анексію Криму та війну російської федерації проти України. Знаходиться під санкціями України.

ДОВІЧНИЙ ДИРЕКТОР ЕРМІТАЖУ З КРАДІЖКАМИ, ПІДРОБКАМИ ТА «СПЕЦОПЕРАЦІЯМИ»

- Усі ми мілітаристи та імперці… … З одного боку, війна – це кров та вбивство, а з іншого – самоствердження людей, самоствердження нації. До початку спецоперації в Україні виставки російських музеїв були всюди... Це і була наша, якщо хочете, «спецоперація», -- так прокоментував початок війни очільник головного музею росії та один з найвпливовіших людей у рашистській культурі.

Указом президента країни директору Ермітажу продовжили термін перебування на посаді на невизначений термін, довічно.

Директора Ермітажу давно вже слід здати до музею!

Як говорить, як рухається, манери, поведінки - все царське!

Авторитетний діяч рашистської культури у своєму царстві поводиться, як монарх, хоч, по суті, звичайний чиновник, та давно про це забув. Трон отримав у спадок і впевнений, що після нього тут царювати буде його син. А як інакше! Царство розікрадене, фальшиве, прийде чужа людина і весь світ дізнається, що Ермітаж - це обман.

Як і міністри культури, не вилазить із суцільних скандалів, але з усіх ганебних історій виходить, навіть, горезвісний шарфик не пом'яв.

Ще не було жодної перевірки, щоб не знайшли численних порушень в одному з найбільших музеїв Європи. І завжди директор ні при чому, бо давній друг путіна, як і дружина директора, яка 4 роки працювала під керівництвом майбутнього президента країни у мерії Санкт - Петербургу. Хто в росії осмілиться зачепити таку сімейку?

ПІОТРОВСЬКИЙ Михайло Борисович (1944), спадковий директор державного Ермітажу. Підтримав вторгнення росії в Україну. Довірена особа путіна на виборах 2024. Знаходиться в санкційних списках України і Канади.

Ви лише гляньте на тих музейних начальничків!

-У Грецькому залі, у Грецькому залі…

Корчать із себе чорт знає що, а самі - злодій на злодії! А в музеях руками чіпати та фотографувати нічого не можна!

Та й до картин близько забороняють підходити, щоб не побачили мазанину замість очікуваного шедевра. В Ермітажі ж одні підробки!

Рахункова палата взяла на перевірку 50 екземплярів з Ермітажу і лише 2 виявилися оригіналами! Та ще більшовики міняли оригінали на підробки й продавали на Захід. Немає там цінностей! Одні копії! Оригінали в Ермітажі можна на пальцях перерахувати.

Народ ходить - бродить по Ермітажу, роззявивши рота від захоплення, а там одні підробки!

І висить, і стоїть, і лежить. Уже й розкрадають ті підробки, бо нові співробітники з купленими дипломами думають, що справжні?