Але це не стало для царського духовника на заваді розвитку важливих зв'язків і проєктів. Так, за підтримки путіна і спонсорований «Норнікелем» і «Газпромом», збудував дорогі парки історичних мрій «росія — моя історія», які за допомогою сучасних технологій захоплюють відвідувачів величчю минулого з вкраденою в України древньою історією та сьогодення православної наддержави, в тому числі пропагандистськими виставками, підтримкою війни росії проти України.
- росія - імперська країна, - говорить. – Це вимушений захід.
Вбивати, грабувати, окуповувати сусідів вимушений захід?
ТИХОН - ШЕВКУНОВ Георгій Олександрович (1958) єпископ рпц, митрополит Сімферопольський і Кримський. Є в санкційних списках України.
Усе життя займається саморекламою – нині його називають генієм церковного піару. Церковне життя Тихона наповнене скандалами, яких не боїться і не уникає, бо завжди знаходив покровителів. Тихін – ім'я чернече, раніше майбутнього митрополита звали Гоша. Навіть пережив «богемний період», коли вчився на сценариста.
- Темперамент у нього завжди був вогонь, - згадують однокурсники й розповідають, як бився з одним майбутнім відомим журналістом.
Завжди спритний був, шукав кращі варіанти. Інститут кинув - поїхав у Псково - Печерський монастир – один з головних православних центрів за радянських часів. Тут жив відомий старець-провидець ХХ століття, який і став духовним отцем для майбутнього архімандрита. І Гоша не помилився: на нього чекало життя цікавіше за будь-яке кіно.
Прийняв постриг та переїхав до Донського монастиря в Москві. На початку церковної кар'єри полум'яний чернець робив гучні заяви з різних приводів для зростання своєї популярності серед вірян. Усе базіканні та дурнуваті заяви отця Тихона розраховані на недалеких забитих бідних та заляканих людей, які не розуміють, що відбувається, всього бояться і дивляться на попів, як на мудреців.
Одного разу вночі сталася пожежа і Шевкунов публічно звинуватив у «зловмисному підпалі» малого собору монастиря «агентів західних спецслужб» в особі вірян російської православної церкви за кордоном – хотів підіграти керівництву рпц і щоб його помітили на горі. Прохання аргументувати звинувачення відхилив. Видимий абсурд наклепу виглядає цілком логічно в контексті реальної загрози переходу значної частини парафій московського патріархату, що існувала в 1991 році, в юрисдикцію закордонників, яких треба було за будь-яку ціну скомпрометувати. Незабаром слідство знайшло справжнього палія - п'яного сторожа, що заснув із цигаркою.
Смішив притомних росіян, виступаючи проти приїзду до росію фокусника Девіда Копперфілда, якого спробував виставити дияволом і врятувати душі співвітчизників від його впливу, бо «магічні трюки цього вульгарного американського Воланда» ставитимуть тих, хто прийшов на виставу, «в залежність від найтемніших і руйнівних сил».
Зрозуміло, на маячню ніхто не повівся: гастролі Копперфілда мали величезний успіх, а батюшка став ще одним церковним клоуном.
Як і у випадку, коли Тихон оголосив про своє протистояння з таким проявом «американської глобалізації світу», як комп'ютерні штрих-коди на товарах, які, на його думку, містять диявольське число 666.
Коли молодого відданого Тихона призначили намісником монастиря на Луб’янці, то його попередник не хотів віддавати владу.
–Ми прийдемо один раз, проведемо службу у дворі, потім другий. А на третій ми прийдемо сюди з козаками, – вдався до погроз Тихон.
І дійсно наступного разу на території монастиря він з'явився із «чорною сотнею» – бойовим козацьким підрозділом під православними прапорами на чолі з колишнім кримінальником, який пропагував ідею про ритуальні жертвоприношення і збирався вчинити погром.
Попередній намісник злякався і пішов з монастиря.
Тихон показав усій церкві, як можна насиллям за допомогою кримінальників і божевільних розв’язувати внутрішні церковні проблеми.
Відтоді почали говорити, що в Тихона хватка бульдога.
Усі знають: краще його не ображати та не ставати у нього на дорозі. Обов’язково помститься! Попереднього керівника Стрітенського монастиря, який тріпав нерви Шевкунову та не хотів вилазити зі свого тепленького крісла, люди Тихона переслідували до кінця: вигнали й з іншого храму та в кінці – кінців домоглися, щоб заборонили служіння. Патент на насилля Тихона дуже сподобався його парафіянам – сусідам, які тільки й мріють саме так вирішувати всі свої завдання і проблеми, - таємній поліції. Сусідами тоді керував путін.