Та такого ніколи не було в історії московської патріархії!
Адже вся її структура побудована на «системі годування».
Простий священник акумулює ресурси приходу, – часом, навіть, як жебрак, випрошуючи пожертви, щоб утримувати архієрея. Керівник єпархії збирає гроші з підлеглих та вірян, щоб утримувати патріарха, отримуючи негласне право на розкрадання частини коштів.
Тихін, який має спонсорів в особі найбільших російських корпорацій, ніяк матеріально не залежить від свого духовенства, тому може собі дозволити жести, на які в рпц більше не здатний ніхто, окрім патріарха. Але патріарх чомусь їх не робить. Через скромність?
За керівництва Шевкунова монастир виселив зі своєї території спецшколу з поглибленим вивченням французької мови, яка знаходилася тут більш як 50 років. Влада повністю на стороні церкви – путіну зараз потрібніша православна ідеологія, ніж французька мова. Вибачайте!
Дійшло до того, що Тихін почав відбирати хліб у церковного начальства. Щоб підім’яти під себе російську закордонну православну церкву, грізні митрополити з керівництвом московського патріархату, колишні шпигуни чи агенти ще радянської таємної поліції, багато років використовували силовиків і дипломатів, яким священники разом з кремлем наказували виганяти «закордонників» із чергового монастиря чи храму в різних країнах світу. І це могло тривати ще бозна скільки часу! А Тихін встановив неформальний серцевий контакт з ієрархами закордонної церкви, побував на засіданні їхнього Синоду і, як кульмінацію зізнань у взаємному коханні й довго очікуваного примиренні та капітуляції, нарешті, привіз путіна на зустріч із ними до Нью-Йорка.
Небачене диво! Про таке керівники «закордонників» і не мріяли!
Ура о. Тихону! Втер носа керівництву московського патріархату!
Зворушені небувалою увагою керівники православних росіян за кордоном розтанули й вирішили самі подарувати «Матері-Церкви» те майно, що ніяк не могли відібрати у них насильницькими методами московські силовики в рясах. Тоді на зустрічі з путіним також заявили про своє майбутнє об'єднання з московським патріархатом.
Отак Шевкунов легко розв'язав вузол, який церква кремля не могла розрубати десятиліттями, залучаючи масу сил і грошей! Тихон намагався впливати й на внутрішню політику нехитрими методами вуличних шахраїв.
Під час запровадження індивідуальних податкових номерів для громадян держава не зуміла пояснити їх користь і зіткнулася з небаченим досі спротивом православної громадськості, яка вважала ці номери майже печаткою антихриста.
Спочатку на хвилі популізму таврував запровадження номерів і о.Тихон, але швидко зметикував, як усе повернути собі на користь.
Шевкунов звернувся до керівників церкви і влади з пропозицією знайти вихід з тупикової ситуації з податковими номерами. Здивована верхівка погодилася і пообіцяла віддячити.
Шахрай попросив свого наставника авторитетного архімандрита Іоанна (Селянкіна) – старця Псково - Печерського монастиря, якого Тихін знав майже з дитинства, підіграти йому у своєму черговому спектаклі на публіку і піарі перед владою та вірянами. На прохання кращого учня о. Іоанн разом з іншими шановними всеросійськими старцями, яких у церкви менше, ніж пальців на руці, дали зрозуміти всім: податкові номери небезпечні для душі! і їх у жодному разі не можна приймати! Заява непорушних церковних авторитетів спричинила істерику в керівництві московського патріархату і в кремлі.
Але саме цього і прагнув Шевкунов: чим вищі ставки – тим кращий ефект! Гучніша перемога! І нагорода більша.
Труднощі мають бути нездоланні!
Але з’являється герой і лівою ногою розв’язує всі проблеми.
Саме таким лицарем у рясі й став отець Тихін.
Коли істерика верхівки влади й церкви щодо номерів досягла свого піка, Шевкунов вирушив до печорського старця і вмовив його зробити заяву про безпеку номерів, яку записав на відео і широко поширив у православних колах. Спротив зник!
І знову ура о. Тихону! І знову втер носа всім!
Тихон має кілька фондів, які отримують гроші з держбюджету.
Фонди духовника путіна завжди серед тих, кому влада виділяє найбільше грошей. Шевкунов утримує лженаукові парки «росія — моя історія», мультимедійний спектакль - занурення «Петро I», виставки «Роль росії у світі. Історія», «НАТО. Хроніка жорстокості» та різноманітні фестивалі. Отець Тихон став найбільш видаваним письменником зі своєю книгою «Несвяті святі» та інші оповідання». І знову в котрий раз ура о. Тихону!