Выбрать главу

Аби відтіснити творчих та впливових у кіно людей від процесу управління студією, Шахназаров перетворив її з творчої організації на фабрику з надання послуг — операторської техніки, звукозаписних студій, світла і, що найголовніше, дуже зручних павільйонів, збудованих за радянських часів, де дуже комфортно знімати нескінченні рекламні ролики, телепередачі, а, то й кінофільми. А за все це платять орендатори! І дуже пристойні суми. Багато готівкою в конвертах. Так дешевше!

Куди витрачається бюджет кіностудії, вирішує лише Шахназаров.

Куди дівати прекрасні фінансові прибутки – теж Карен!

Коли тільки очолив студію, зробив фабрику мрій осередком криміналу. Працював підпільний горілчаний завод. Перебивали номери на крадених автівках. Дійшло, аж, до продажу чеченському злочинному угрупуванню вибухівки з піротехнічного цеху студії.

Забув про фільми, боявся, що виженуть, тож день і ніч працював на себе, майже всі доходи текли на його рахунки і в схованки.

А коли знімання фільмів відновилися, то з виділеного фінансування лише третина йде на кіновиробництво, а решта поверталася тим, хто організовував чи надавав інвестиції. Іноді це п'ятдесят на п'ятдесят. Такі ж злодійські схеми діють і на відновленні та будівництві студії, закупівлі дорогого обладнання за кордоном.

Ліві доходи Шахназарова від кіноконцерну можна порівняти з доходами від нафти, але на відміну від нафтових магнатів гроші Карен заробляє в повній тиші без привертання зайвої уваги. І все шито-крито!

Непоганий прибуток Шахназаров має і від величезної колекції фільмів, знятих на кіностудії «мосфільмі» за всі роки її роботи. Режисер-директор категорично виступав проти приватизації студії. Яка приватизація, коли все й так його? Що хоче, те й робить!

Чимало людей думали над тим, як припинити діяльність Карена, бо працює лише на свою кишеню та тільки гробить кіноконцерн. Ніяк! Кіностудія лише формально має відношення до Міністерства культури, ще формальніше відношення - до Спілки кінематографістів.

Процедура відставки директора неймовірно складна та заплутана.

На все це можна було якось закрити очі, аби на «мосфільмі» хоч що не будь путнє зняли за четверть віку керівництва Карена! Де там!

Та й сам доки не мав таких величезних статків, то знімав хоч поганеньке, але веселеньке кіно, а нині геть розлінився: дивитися його кіно неможливо! Як неможливо і слухати його пропагандистські перли!

Аби не збожеволів від безкарності й розпилу державних грошей!

НАЙНАРОДНІШИЙ ТЕЛЕВЕДУЧИЙ ІЗ СМЕРДЮЧИМ ВІДРОМ НА ГОЛОВНОМУ ТЕЛЕКАНАЛІ РОСІЇ

Рашистське телебачення деградувало так, що ведучі бігають студією з відром фекалій та у прямому ефірі хапають опонентів за горло.

Далі вже падати нікуди! Чи скоро почнуть убивати один одного?

Чим епатажніша поведінка, ти вища оплата!

Телеведучий з відром отримав найбільшу зарплатню серед пропагандистів федеральних каналів, навіть, обігнав таких зубрів, як Володимир Соловйов. За рік Перший канал платить йому 100 мільйонів рублів, а за такі гроші згоден щодня вносити до студії горезвісне відро!

А влада піарить його, як найнароднішого телеведучого!

Підкажіть, на яких ще телеканалах світу так легко заробити?       Ніде на планеті більше такого немає?

Дуже схожий на бандита з великої дороги, ніж на журналіста. Виділяється на тлі інших пропагандистів образом хулігана, що має обмежений і вельми специфічний словниковий запас, особливо агресивні інтонації й жарти, розраховані на розумово відсталих підлітків. Його шанувальників захоплюють категоричність, нестримні манери, нецензурна лайка в студії та рукоприкладство. Клас! Беріть за приклад!

Йде на все заради рейтингу. Фокстер'єр рашистського ефіру!

ШЕЙНІН Артем Григорович (1966), пропагандист. Ведучий на Першому каналі. Знаходиться під персональними санкціями України, ЄС.

Розповідає байку, як ішов вулицею, побачив оголошення, запропонував свої послуги й став працювати на телебаченні. Замовчує, що його перша телевізійна професія звалася завгосп, а не журналіст, як думають ті, кому бреше. Не каже, що телебачення – закрита секта, куди потрапляють лише за рекомендаціями або за хабар!

Коли виникла потреба в дурному тупому ведучому, згадали про недалекого злого сварливого завгоспа з таким же й обличчям. Дурником ще й легко маніпулювати за допомогою грошей, які обожнює.

Ведучий – це папуга! За ним стоїть величезна редакція на чолі з шеф-редактором, який і вирішує, що має говорити та як себе поводити телеклоун. Ведучий лише виконує вказівки своїх босів!