Шансон подобається і чиновникам церкви. В Інтернеті є відео з трапезної московського храму ікони Божої Матері «Троєручниця», де священник разом із приходом співав головну кримінальну пісеньку росії - «Мурка». Багатьом сподобалася і улюблена співачка путіна - Олена Ваєнга, вбрана в ченця співала кримінальний шедевр «Золоті купола».
Отакі люди вчать жити, кажуть про образу почуттів вірян!
Чого чекати від культури, коли насильство та агресія стають основою рашистського суспільства, в якого немає майбутнього?
З початком війни проти України знову почався зоряний час у найвідомішого виконавця шансону.
Не вилазить з концертів на підтримку вбивств українців.
Спочатку разом з Розенбаумом гнав молодь у кримінал, а тепер на війну. Навіщо накручувати молодих, щоб їхали в сусідню країну і вбивали, грабували та ґвалтували? Вже й слова забуває на концертах. І здоров’ячко не те. Усіх грошей не заробите і на той світ не візьмете!
Своєю підтримкою війни, санкціями, новими подружками дістав навіть рідного сина, який зрікся батька і не хоче спілкуватися зі старим!
Дідусю, зі своїми дурненькими пісеньками й вдачею сидіть вдома!
ШУФУТИНСЬКИЙ Михайло Захарович (1948), шансоньє, заслужений артист. Знаходиться під санкціями України.
У в'язниці не сидів, як і безліч інших, хто співає про кримінал.
У росії споконвіку було прийнято не зарікатися від в'язниці, тож завжди були популярні пісні про кримінал: знаходження на зоні; туга за подругою, яка залишилася на волі; почуття самотності; злі поліціянти. Багатьох вабить та зачаровує тюремний сленг і ліричний герой - завжди самотній, але визнає важливість тюремного колективу. А, головне, має свій моральний кодекс: вкрасти у товариша – смертний гріх, а ось вбивство поліціянта – подвиг! У героя цих шкідливих пісеньок тонка душевна організація – це під час злочину він жорсткий, але якщо взяв гітару, то виллє душу і розповість про свої внутрішні переживання. Як на сеансі у психотерапевта або як після вбивств, ґвалтувань, грабунків цивільних на війні в Україні. За це його і люблять рашисти!
Великим успіхом користувався концерт Шуфутинського, коли співав, а йому підтанцювали чоловіки у формі поліціянтів. Саме такі видовища були та й залишаються до вподоби рашистам.
Свого часу на своїх концертах виконував переважно пісні Розенбаума.
Крав пісні у Розенбаума і ні копійки йому за пісні не давав.
Коли актор справедливо почав вимагати гроші за виконання своїх пісень, то знову ні копійки не дав, але, щоб бути чесним і порядним після виконання кожної пісні почав інтелігентно говорити:
- Дякуємо нашому другові Саші Розенбауму.
Розенбаум йому і відповів на своєму концерті:
- Тамбовський вовк тобі друг.
Вигадує байки, що його переслідувало КДБ за виконання джазу і злі дядьки в погонах вигнали з москви. Жертви спецслужб, борці з радянською системою – в моді! Але Михайло – звичайний заробітчанин і на початку кар’єри, ще за часів СРСР, зробив вдалий хід – поїхав за довгим рублем на північ - співати до ресторану в місто Магадан, де було море заробітчанських і кримінальних грошей.
Нині в інтерв’ю каже, що йому почав снитися Магадан, юність.
Відчуває, що місце його в тюрмі за підтримку війни?
Чи встигнуть посадити старезного невгамовного діда?
ВБИВЦЯ - ШАХРАЙ – ТЕЛЕВЕДУЧИЙ «ПОЛЯ ДУРНІВ»
Убив на пішохода на переході в москві 30-річного заробітчанина з Киргизії. Збив своїм авто. Проте звернувся до високих покровителів і слідство зі скрипом ухвалило, що п’яним був не водій, як писали на початку, а пішохід і за кілька тижнів справу закрили без жодних наслідків для відомого телеведучого.
Після того випадку усвідомив свою повну безкарність і надалі ще кілька разів п'яним за кермом потрапляв у різні скандали: якось сильно напідпитку розбив дзеркало авто посла Бельгії, потім добряче врізався у припарковану тойоту, а ще розтрощив власний мерседес, коли не зміг заїхати до себе в гараж. Але у Фортуни щасливчик – все сходить з рук!
Веде колись популярну телепередачу «Поле чудес». Нехитре народне шоу про вгадування слів, скопійоване з західного «Колеса фортуни» - одне з найстаріших на російському телебаченні - давно вже перетворилося на ярмарок.
Перший її ведучий Лістьєв ще якось надавав шарму та якоїсь інтелігентності цій передачі без пиятик, самогону та огірків з хамством. А його наступник, який веде телепередачу після нього до нині, перетворив усе на погану художню самодіяльність. Як і багато програм на центральних каналах, шоу давно вже зжило себе.