Я намагався знайти в Інтернеті, щоб ще хтось з керівників поводився, так само як пан Цугорка, і весь час натрапляв лише на рашистів – діячів культури, медіа, освіти росії.
Щодо масових звільнень та ще й під час війни, то, здається, тут шановний ректор Цугорко попереду планети всієї!
По масових звільненнях у сфері культури ректора НАОМА намагався наздогнати його тезка Олександр Лазарев – головний режисер московського Центрального академічного театру російської армії, призначений на цю посаду минулого року. Але рашист Лазарєв встиг звільнити лише 69 співробітників, а не 150! І про це трублять багато ЗМІ.
Лазарєв і Цугорка перехитрили митців: приятельськими відносинами приспали пильність колег, які їх обрали керівниками, а потім, щоб не виконувати передвиборчі обіцянки, - звільнили тих, хто за них голосував, і підозрілих та поставили своїх людей та лояльних.
Хочеш дізнатися що за людина, то дай її в руки портфель!
Ректор Цугорко нагадує мені російських пропагандистів Соловйова, Осташко, Шейніна: коли не сподобається хоч одне слово, сказане запрошеними, то їх миттю виганяють з телестудії, а то ще й відлупцюють. Про те, щоб вислухати іншу думку і мови не має.
Я звертався до пана Цугорка з інформацією про те, що лише на прибиранні академії розікрали мільйон гривень. Ми 33 роки прибирали парк за мінімальні зарплати, а гроші за ще 3 ставки двірника і садівника отримували наближені до адміністрації. Як реакція ректора на моє повідомлення, стало звільнення з роботи начальника відділу кадрів, яка підтвердила мої слова. Шукаю подібний випадок в Інтернеті…
Як і в Художній академії, зарплати отримували, а замість них працювали інші люди у найбільшому рашистському виші - російської академії народного господарства і державної служби при президенті росії, який очолював відомий економіст Володимир Мау, котрий багато разів зустрічався з путіним і давав диктатору поради. А також підписав лист на підтримку війни проти України. Щоб під час війни не компрометувати і так скомпрометовану далі нікуди росію кримінальну справу зам’яли і дали змогу ректору вилетіти з країни.
Стосовно того, що мене спеціально не повідомила адміністрація Художньої академії про розгляд у суді справи про моє виселення за позовом ректора та приховала повідомлення з суду про засідання, отримане на адресу службової квартири, хоч керівництво НАОМА і знало всі мої телефони та електронну пошту і підтримувало зі мною зв’язок, сподіваючись тишком – нишком відібрати у мене житло.
Саме так, як шановний ректор пан Цугорка, вчинив і відомий рашист поет-пісняр Ілля Рєзнік, який прожив зі своєю дружиною майже так само довго, як і я та моя дружина з академією. Коли дружина Рєзніка перебувала на тому ж континенті, що я і з Галиною, поет – пісняр вирішив, як і пан Цугорко, тишком – нишком звільнити її з посади дружини, як нас ректор з посади двірників, - розлучитися та ще й захапати її квартиру в москві. Там теж суд направив листа дружині, але, як і нам з Галею, за місцем реєстрації, а не в Америку. А ректор і його адвокати на судових засіданнях водили за носа суддю та не повідомили, що двірники нині знаходяться не в Україні, аби у судової влади склалося враження, що нахабні відповідачі наплювали на закон та ігнорують суд. Весь час, що тривали засідання про розлучення, дружина проживала в Америці, Рєзнік телефоном забалакував її і не сказав, що розлучається. До нас теж у Канаду телефонували завгосп, комендант, проректор: казали, все добре, наглядають за квартирою. Усе один в один!
Подібні приклади, коли під час воєнних зим не опалюються приміщення навчальних корпусів і гуртожитків я теж знайшов у росії. Якісь подібні експерименти проводив ректор Воронезького держуніверситету Дмитро Єндовицький, який ще й підписав лист на підтримку війни в Україні. Через економію горе - педагога у будівлі університету в Воронежі така сама температура, як і в приміщеннях Художньої академії в Києві. Поки рашисти гатять по об’єктах інфраструктури і хочуть, щоб усі в Україні позамерзали, у них самих вдома воронезький експериментатор Єндовицький морозить студентів та викладачів. У гуртожитках російського вишу ректор ще крутіший: заборонив користуватися електроприладами і студенти грілися, як могли: затикали вікна ковдрами та подушками. Єндовицький так дістав холодом викладачів, що ті здали його, коли давав хабар і нині ректор у СІЗО.