Акції протесту замерзлих студентів Художньої академії нагадують подібні протести у популярного рашистського режисера і актора зірки серіалу «Моя прекрасна няня» Сергія Жигунова, який довів знімальну групу до бунту поганими умовами праці.
Великі претензії до пана Цугорка за нестворені необхідні умови для навчання і проживання. Як і до рашиста ректора Санкт-Петербурзького держуніверситету Кропачова. Петербурзькі студенти регулярно скаржаться на погані умови проживання в гуртожитках. У 2023 році в гуртожитку №4 Петербурзького університету впала стеля й пошкодила комп'ютер студентки. Дівчина прохала компенсації, але так нічого і не отримала.
Пан Цугорка не один так чинить з пенсіонерами, які по три десятки, а то й більше років віддали рідному закладу. Щось подібне хотів вчинити добре відомий рашист російський актор Сан Санич Калягін з пенсіонерами, що проживали в Будинку для ветеранів сцени – теж хотів зробити безхатьками близько 100 немічних акторів, казав, що їх любить, багато зі старих ходить з ціпками, як і моя дружина, що сильно шкандибає після отриманої травми ноги під час прибирання території вишу.
Дружина, навіть, не може ходити з внуком, а лише розмовляє з ним, коли той сидить у колисці, бо здоров’я віддала роботі двірником, а як вдячність за це влада Києва направляє на нас з нею ректора, щоб через хвилювання за суди відібрати останні сили та гроші.
Шановний пане Цугорка, ви шанувальник Олександра Калягіна?
На мою думку, пан О. П. Цугорка не гідний бути державним службовцем і представляти державу, що воює, в тилу та очолювати провідний державний мистецький виш України.
У войовничого і гнівливого пана Цугорка набагато краще вийде представляти державу на фронті й від імені України стріляти по ворогах.
Я вже звернувся до пана Цугорка з прохання записатися добровольцем до ЗСУ і наперед привітав зі вступом до війська:
«Прошу, ідіть так само добровольцем захищати Україну, як на виборах ректора Ви лихо і завзято викликалися іди добровольцем захищати студентів та працівників Художньої академії.
Ви повністю провалили свою програму кандидата на посаду ректора, зганьбили себе на весь світ. Але ще не все втрачено. Пропоную Вам на фронті доказати, що виборці таки не помилилися. Ви талановитий художник, але у Вас нічого путнього не виходить як у керівника. Як, до речі, і у мене нічого не вийшло. Керувати – то не наше. Залишимо керування іншим. Годі дратувати, смішити людей. Їм під час війни не до Ваших диких дилетантських експериментів. Не добивайте колектив та виш. Не ганьбіть шановану у світі професію художника та своїх колег – митців, які захищають Батьківщину.
Хай на фронті для Вас буде прикладом Ваш добрий знайомий випускник Художньої академії Валерій Володимирович Васильєв, який 4 травня цього року загинув під селом Рокитне, обороняючи суверенітет та незалежність України. Вічна слава, шана і пам’ять герою.
Хто крім Вас має на фронті замінити загиблого Валерія?
Чим гірший за Вас загиблий смертю хоробрих Васильєв, що, як і Ви, талановито розписував храми та церкви? Васильєв терпляче зносив усі труднощі військової служби, а Ви дві останні зими поспіль мордуєте холодом та безгосподарністю студентів. Васильєв розганяв окупантів, а Ви розганяєте створюваний десятиліттями колектив мистецького вишу. Васильєв стріляв у ворога, а Ви, своїми наказами про звільнення і судовими позовами стріляєте у колег. Він воював на фронті, а Ви воюєте з колективом вишу та українськими біженцями. Васильєв відвойовував рідну землю, а Ви вже рік через суд відвойовуєте житло у пенсіонерів.
Кому війна, кому мати рідна?
Може вже досить ганьбитися?
Будь ласка, вилазьте зі свого шикарного тонованого джипа, начхайте на свої великі гроші, відмахніться від броні чи відстрочки й уже завтра ідіть добровольцем у ТЦК, беріть автомат і робіть те, що у Вас найкраще виходить: Воюйте. Громіть. Відбирайте.
Воюйте з росіянами, а не з українцями.
Громіть ворога, а не колег і українських біженців.
Відбирайте у ворога українську землю, а не у двірників зароблену каторжною працею квартиру.
Рятуйте Батьківщину і свою репутацію талановитого митця.
Ви ще створите шедеври, але не як ректор, а як художник.
Хай Господь Бог помагає Вам на фронті.