Выбрать главу

- Микола II був напрочуд миролюбний, він був проти пролиття крові, беріг кожне життя. Наш володимир володимирович швидше наслідує Миколу II, він береже людей. Нам не просто пощастило, нам просто Бог послав Володимира Володимировича.

Пощастило, як потопельникам! Це точно!

Підтримує війну, повторяючи на проповідях антиукраїнську пропаганду про «фашистів, людожерів, нелюдах роду людського», які «на братській Україні здійснюють свою тиранію».

Засудив промовців з антивоєнною позицією, проповідуючи:

- З фашизмом солідаризуються ті, хто заявляє „ні війні!“… Укрофашисти — змії, вигодовані Європою.

Їсти можна не давати Артемію, аби тільки слухали як лає всіх:

- Що може породити цей Захід? Неофашизм. Ось їхні дітища, ось їхні виродки, ось плід їхньої духовності та життєвих устремлінь. Вони можуть перетворити планету лише на хаос. Вони можуть виростити лише людожерів. І справді прикро за тих наших співвітчизників, які сьогодні, витаючи у віртуальному світі, солідаризуються з фашистами, людожерами, нелюдами роду людського, за Божим потуранням, там, на братській Україні, які здійснюють свою тиранію.

Проповідник втік з психіатрії?

ВІЙСЬККОР – ТУПИЙ ГРАБІЖНИК БАНКІВ

з ВИМОГОЮ ВБИВАТИ ЩЕ БІЛЬШЕ УКРАЇНЦІВ

У минулому військкор з пістолетом та двоє його друзів надягли на голову панчохи та пограбували відділення «ПриватБанку» в Макіївці. Були на сьомому небі від щастя, коли перерахували здобич – кілька тисяч доларів за якихось 10 хвилин. Хоча аби мали клепку в голові та так в усіх не тряслися руки від страху, то могли прочинити незамкнені двері шафи, де лежало до мільйона гривень.

В одній з викрадених пачок купюр був схований датчик відстеження, по якому їх усіх і затримали того ж дня.

Майбутнього провідного російського військкора засудили до 8 років позбавлення волі.

Прямо голлівудське кіно! Буремна молодість! Є що згадати!

Він належав до групи жорстких військкорів: повністю підтримав російське вторгнення в Україну, був затятим прихильником руйнування України, популяризатором цієї війни та критикував путіна та російське військове командування за надто м'яке ставлення до українців. Зокрема, закликав завдавати ракетних ударів по українській енергетичній інфраструктурі, щоб не працювали лікарні й померло більше українців. У своїх постах та відео часто закликав до геноциду українського народу, тотальної війни та килимових бомбардувань:

- Україна як держава у нинішньому вигляді має бути знищена. Все, Європу раком! За нами не просто абстрактні сили якісь, за нами росія з ядерною зброєю, армією, мобілізацією. Ми всім навішуємо, бо ми не маємо іншого шансу. Все, всіх переможемо, всіх вб'ємо, всіх, кого треба, пограбуємо. Все буде, як ми любимо!

ВЛАДЛЕН ТАТАРСЬКИЙ (1982-2023), терорист, український колабораціоніст з росією, проросійський пропагандист, блогер.

КОЛИСЬ НАЙКРАЩИЙ СЛУГА КРЕМЛЯ,

А НИНІ ДРІБНИЙ ШАНТАЖИСТ

- Ви можете писати про що завгодно і будь-кого, але є три теми, які закриті навіть для обговорення. Це путін, патріарх російської церкви та держава.

Таке часто можна було почути на літучках головного редактора – колись дуже впливової людини в області пропаганди й одного з головних винуватців російської гібридної інформаційної війни проти України.

путін тепло відгукувався про видання Арама:

- Ми маємо таку інформаційну структуру, Life називається. До життя намагаються нас посунути ближче.

Отруйна жовта й одна з колись наймасовіших газет «Життя», яка йому належала, теж з самого початку була прихованим проєктом президента рф путіна. Кадрові перестановки серед творчого колективу в газеті нагадували частоту перетасувань агентів у спецслужбах. Управління здійснювалося з кремля. Репортери "Життя" дивним чином виявлялися єдиними журналістами, яким вдалося поспілкуватися із самим президентом, і агресивно, а часом просто хамськи пробиралися туди, куди не вдавалося пройти нікому з їхніх колег. Політична лінія газети – «м’яка опозиція президенту». Оглядачі газети не шкодували жодного чиновника, навіть із найближчого оточення путіна, включаючи і його друзів, проте самому президентові мало не цілували руки. У читача мимоволі складається думка, що видання захищає інтереси народу, а в країні є добрий цар і дуже погані бояри - чиновники.