Артем - балабол! Нічого святого в нього! І зовні неприємний. Дизайнером чого є це фарбоване опудало? Своєї зачіски? Хіба можна вважати нормальним солідного на вигляд мужика, який фарбує волосся на голові в синій колір? «Я милого впізнаю по ході!» Від нього чуєш один мат, причому, дуже тупий. Та й дизайнер з нього ніякий, нудить. Спроби епатажу переростають у просте хамство. Обговорювати його гнилі судження немає сенсу. Взагалі не стежить за своєю мовою і думками?
А що може зварити мозок людини (якщо він там взагалі існує!), у якої такий колір волосся... У його недитячому віці несе всяку нісенітницю і гидоту, матюкається, але вважає себе розумною людиною. А насправді смішний та недалекий. Такий же дивний, що косить під генія, як і його матуся? І що це за суспільство його слухає та обговорює?
Дика людина, без гальм, без культури. Начебто має бути з виховання, але напевно щось тут у мами з ним пішло не так. Цей мат нескінченний, всі подробиці непристойні, нікому не потрібні й нецікаві. Психіатр точніше скаже, що норма, а що ні. Навіть якось самому ніяково спостерігати за тим, як він зберігає в собі стільки від підлітка – зашкалює цинізм і пристрасть до провокації. Але, як і властиво підліткам, – майже повна відсутність самоіронії.
Тетянич, як називають його, натякаючи на знамениту маму, – тонкий майстер тролінгу, а також фахівець з матюків та різких випадів. Провокатор, одним словом. Сам себе представляє як людину - бренд, що втілює образ бунтаря. При цьому досить розумний і гнучкий, щоб не сваритися з потрібними людьми і навіть заробляти на тих, до кого, можливо, не має поваги. Епатажність Лебедєва тримає його персону та студію на слуху. З клієнтами Артемія не впізнати: запобігливий, услужливий і милий, натякає на щедру винагороду хабарникам.
Ніколи не пропустить нагоди заробити. Ще у 90-их першим зметикував які великі гроші можна підняти оформляючи сайти. Намалював перший сайт держдумі та Центробанку росії. Відтоді надає послуги державним компаніям – то його золота жила!
Найбільше заробляє на співпраці з урядом москви. Після скандалів через надзвичайно завищені суми контрактів його співпраці з чиновниками засекретили: посилаються на закон, який дозволяє залучати субпідрядні організації не за відкритим конкурсом. Цілком таємні хабарі!
Оформляє все, що завгодно. Його називають «дизайнером всієї русі». Студія Артемія Лебедєва неодноразово створювала логотипи міст, причому, практично всі з них активно критикувалися тими, для кого вони створювалися, — жителями цих населених пунктів. Зате вдячні щедрому Артемію чиновники були дуже раді!
Логотип Пермі - червона літера «П». Символ Ярославля – повністю повторює логотип американського бренду товарів для дому Up&Up, а синя стрілка, намальована дизайнерами, не має жодного відношення до історії одного з найстаріших російських міст, яке за цей найпростіший знак з бюджету міста заплатило Лебедєву 400 тис. рублів. Логотип Саратова місцеві називають слоником, мишею без зуба та протигазом. Символ Єкатеринбурга вкрав у Катерини I – зелена буква «Е» нагадує вензель імператриці, яку і до цього як логотип мало місто. А логотип москви Лебедев представив у вигляді п'ятикутної червоної зірки, але через обурення москвичів мерія вирішила цього разу показово послати хлопчика. До такого могли додуматися і дошкільнята з дитсадка! Дуже сміливо й оригінально! Нахабство – додаткові гроші!
Вважає себе головним тролем росії. Зухвалий провокатор, пересічний пропагандист. Відморожений на всю голову. Ще й гордиться цим. І скільки їх у росії таких казкових: самостверджуються на образах тих, хто дратує владу, та заробляють собі преференції на освоєння державних грошей! За роки, що був королем громадської думки, встиг набрати солідне коло шанувальників. Ті за інерцією продовжують вважати його громадський образ продуманим і доречним. А Лебедєв просто хлопчик, який у 15 років втік від отруйної мами, яка ще й досі не дала оцінку війні росії проти України, та засвоїв лише цю – хамську! - манеру спілкування зі світом: рясним вживанням матюків та експресивних виразів. Треба багато сил та сміливості, щоб зняти цю маску. Чи під силу таке Лебедєву? І навіщо? Адже все окей!