«ВІДБІЙНИЙ МОЛОТОК НА РОЯЛІ»
Черговий музичний лизоблюд. Породження рашистської росії, де правлять брехня, спритність, корупція, халтура та поганий смак.
Піаніст. Один з трьох членів обласканого путіним нероздільного тріумвірату академічної музики разом з Валерієм Георгієвим та Юрієм Башметом. Це ніяка не трійка зірок світового рівня, як їх піарять!
Загальний провал рашистської культури торкнувся й академічної музики. Претензії цієї трійки на світовий рівень безглузді!
Гергієв просто бізнесмен і, загалом, ніякого відношення до музики не має. Башмет середнього обдарування альтист. А третій - звичайний піаніст, і не більше, який з усієї сили б’є по клавішах. Спеціалісти між собою порівнюють його з тапером, який колись супроводжував своїм виконанням на піаніно танці на вечорах, балах, а також німі фільми. У тапери брали тих, хто якомога сильніше бив по клавішах, бо їм для гри давали інструменти низької якості.
Посміховисько і клоун у цьому незмінному тріумвіраті, що став непоганим бізнесменом і не більше.
У мистецькій спільноті взагалі називають його гру тверською - за назвою однієї з центральних вулиць у москві, де грає багато вуличних музикантів. Може там і місце цій дутій зірці?
Зі сцени кинувся в політику. Навіщо? Щоб побоялися викидати з незаслужено зайнятого місця в рашистській академічній музиці? Став громадським діячем. Дуже активний. Цим пояснюється популярність і відчутна підтримка президента, за якого агітував і постійно хвалить:
- путін, людина, яка чесно переживає за кожного жителя нашої країни. Я впевнений, що більшість росіян за той курс, який він пропонує. путін - дуже сильна людина, у нього приголомшливе загартування. Він – справжній патріот, який знає все про росію. Одним словом він – справжній, щирий. При цьому йому не далекий прояв емоцій, путін буває сентиментальним.
путін такий же сентиментальний, як Сталін і Гітлер!
МАЦУЄВ Денис Леонідович (1975), піаніст, народний артист. 2014 підписав листа на підтримку дій путіна щодо анексії Криму.
Ніякий не великий піаніст. Від слова – зовсім. Відбійний молоток. Таких хоч греблю гати! Гуркітливий! Здається, що зараз рояль трісне! Пальчики бігають по клавішах, але в душі немає іскри божою, як сказав би великий композитор Римський - Корсаков. Погань людина, поганий виконавець, барабанить по клавішах, як іграшковий заводний зайчик по барабану. Але технар грає швидко, голосно. Що ще треба?
Віртуоз! Однозначно! Але якийсь сучасний варіант віртуозності. Технічно ніби бездоганно, але все якесь порожнє на виході. Слухачі не отримують духовного посилання творця музики, нічого не розкривається, лише демонстрація можливостей технічності піаніста. Бракує, більш проникливого, внутрішнього, особистісного ставлення до музики. Більше схожий на спортсмена із чіткими технічними установками. Відверте виконавське хуліганство та неповага до публіки!
Коли обізнані поціновувачі чують віртуоза, то відразу додому кортить: дратує його барабанна манера гри. Від шоку деякі знавці музики навіть прикривають долонями вуха, а приходять додому і п’ють пігулки від головного болю та миють вуха з милом. Ні слухати, ні дивитися таке просто неможливо! Це як співак Басков в опері чи Волочкова у балеті. Тільки ще набагато гірше!
Та бравурного без зайвої скромності Діму таким не спантеличиш. Особливо шокують його дикі стрибки й дебільне кривляння за роялем. Діма - неперевершений віртуоз поганого смаку і зовнішньої мішури. Стук, тріск, гуркіт і жодної музики чи хоч якісного звуку.
Кат роялів!
Фірмовий стиль - максимальна гучність завжди! Час таланту в анекдотичних рекламних роликах знятися чи зіграти на дискотеці.
Нічого не відчуває, не розуміє, що і про що грає. А навіщо?
Лупи по клавішах! І швидше, приятелю! Додому час!
Відвідувачам його недешевих концертів якось незручно визнати, що їх надули, тому і захоплюються. Більшість присутніх у концертних залах не розуміється на виконавському мистецтві класичної музики і йде на гучне ім'я. Загримуйте під Мацуєва будь – якого випускника музичного училища, який уміє голосно та швидко грати, і оплески не стануть слабкішими. Коли якийсь з учнів музучилища запитає як не треба грати на роялі, порадьте послухати Діму Мацуєва.