— Отже, ви маєте намір боротися? Гаразд, Райнаї, розпочнемо. — Коронді подався вперед і сперся ліктями на стіл. — Перш ніж лікар займеться вашим грипом, я можу допомогти вам. На що скаржитесь? У вас піднімається температура?
Райнаї весь аж заціпенів, відчувши наближення небезпеки, але не розумів, куди гне підполковник.
Коронді нахилився вперед ще більше.
— Вас мучить головний біль?
В кімнаті запала мертва тиша. Очі Райнаї звузились, чоло наморщилося. Поза спиною пройшов холод жаху, Райнаї вже збагнув, що катастрофа неминуча.
Коронді тихо, але рішуче запитав:
— У вас болить голова, так же? Це й зрозуміло, адже хворієте на грип. Дозвольте допомогти вам?
— Прошу….
— Навіщо страждати, коли є надійні ліки, причому не угорські, — може ви й не вірите в угорську фармацевтичну промисловість, — а німецькі, західнонімецькі.
Райнаї мов зачарований стежив за руками підполковника. Коронді засунув руку в кишеню і не поспішаючи витяг білу бляшану коробочку. Поклав її перед собою на стіл.
— Я наче знав, що ви захворієте на грип і у вас болітиме голова.
Арештований вирячився на плоску коробочку з написом «Мігренін». Його чоло вкрилося краплинками поту.
Не зводячи очей з Райнаї, Коронді поклав коробку на долоню.
— Гляньте, справжній вироб «Гехста», відома продукція. На жаль, в Угорщині не купиш, цей товар є лише в тих, хто приходить із Заходу.
Тут підполковник розкрив коробку. В ній лежали одна біля одної двадцять таблеток.
— Будь ласка, беріть! — рішуче сказав Коронді.
Райнаї наче у сні простягнув руку до коробки. Тремтячими пальцями вийняв одну таблетку і поклав перед собою на стіл.
— Візьміть ще кілька на запас. Від усього серця даю їх вам. — Коронді повільно почав виймати таблетки і розкладати рядочком на столі. — Одна… дві… три… чотири… п'ять… шість, — лічив він, дивлячись на Райнаї, чоло якого зарясніло потом. — Сім… вісім… дев'ять… десять… одинадцять. Я відлічив вам не чотири, як Ковачоці, та й не вісім, як, наприклад, Легнеру, — у цього останнього, до речі, виявляється, досить поверхова мюнхенська підготовка, — а точно одинадцять — стільки, скільки треба. Сподіваюсь, тепер вам усе ясно? Думаю, мої запитання стали більш конкретними.
Райнаї не відповів. Він зіщулився, враз постарів на кілька років. Божевільними очима позирав то на таблетки, то на три вертикальні коричневі смужки плоскої білої коробки.
— Треба обмінятися також паролем і відповіддю, як це вимагається в таких випадках? — промовив Коронді. — Чи, може, досить і цього?
Тиша.
— Відповідайте! — пролунав наказ.
— Досить і цього… — пробелькотів Райнаї, облизуючи потріскані губи.
— Тепер вам ясно, що я вимагаю від вас? Ви повинні передати мені інформацію. Зрозуміли?
Райнаї не відповів. Він тупо дивився перед собою.
— Я попросив би сигарету, — долинув, нарешті, його хрипкий, придушений голос.
— Візьміть! — Коронді підсунув до нього коробку з сигаретами. Када дав прикурити. Райнаї глибоко затягнувся і рвучко підвів голову.
— Якщо я видам усіх, що я одержу за це?
— Досі ви не розуміли моїх запитань, а тепер я не розумію вашого.
— Розповім усе про всіх. У мене є чудові зв'язки. Я можу бути вам дуже корисним, виконаю всі ваші доручення.
— Розумію, але не маю повноважень щось обіцяти вам. Можу сказати тільки одне: чистосерде визнання, показання розвідувального характеру при будь-яких обставинах сприятимуть полегшенню вашої долі.
— Мені не два роки! — потворний оскал перекраяв спітніле і жовте, як віск, лице Райнаї. — Ви мене ніжніше повісите, правда? — Він уже зовсім втратив самовладання і гатив кулаками по колінах, волосся йога звисало на лоба мокрими пасмами. — Зрозумійте, я стану вашим агентом, проберуся туди, куди ви ніколи не проникнете! Не розумієте?
— Проти кого ж ви бажаєте працювати? Проти свого батька?
— Який там батько! — лице арештованого облилося холодним потом. — Він ніколи не дбав про мене! Все своє життя присвятив тільки коханкам. У мене були батьки? Вони жили тільки заради своїх власних насолод. Я теж хочу жити! Розумієте? Жити! — вже істерично репетував Райнаї, оскаженіло б'ючи себе в груди. — Я хочу жити! Не має значення, якою ціною я плачу за життя!.. Визначайте ціну!