збільшення державних субсидій на культурні потреби й реорганізацію школи; забезпечення змоги відвідувати школи дітям робітників та інших незаможників, а також усебічне піклування про розвиток народної освіти, науки, літератури й мистецтва в прогресивному дусі.
Зненавиджений народом плутократичний уряд Каяндера–Еркко, який робив усе можливе, щоб занапастити нашу батьківщину, втративши всяку підтримку в народі, як виявляється, подав у відставку. Цей зненавиджений уряд замінено урядом Таннера. Але Таннер такий самий ворог нашого народу, як і Каяндер. Уряд Таннера ані на йоту не кращий, коли не гірший від уряду Каяндера. Він такий самий зненавиджений нашим народом, як і уряд Каяндера.
Прогнати цих катів якнайдалі від Фінляндії! Повалити всю збанкрутілу урядову зграю!
Повстань, великостраждальний трудовий народе Фінляндії! Іди на сміливу боротьбу проти тиранії твоїх гнобителів і катів!
Повставайте, всі громадяни, кому дороге майбутнє батьківщини!
Скиньмо з плечей народу кодло чорної реакції!
Очистімо шлях для піднесення народного добробуту й культури, для здійснення одвічних національних сподівань нашого народу!
Хай переможе кревна справа робітників, селян і трудової інтелігенції Фінляндії!
Під прапором вільної й незалежної Фінляндської Демократичної Республіки — вперед до перемог!
Терійокі, 1 грудня 1939 р.
Народний уряд Фінляндії:
Голова Народного Уряду й міністр закордонних справ Фінляндії Отто Куусинен
Заступник голови Народного Уряду й міністр фінансів Фінляндії Маурі Розенберґ
Міністр оборони Аксел Анттила
Міністр внутрішніх справ Туре Леген
Міністр рільництва Армас Ейкія
Міністр освіти Інкері Легтинен
Міністр у справах Карелії Пааво Прокконен
В опублікованому наступного дня комюніке совєтський уряд повідомив про схвалення проекту народного уряду щодо пакту про взаємодопомогу і про те, що того самого дня його було укладено між Фінляндією й СССР. Водночас він зазначав, що карельський народ об’єднається тепер зі своїми фінськими одноплеменцями, щоб заснувати спільну державу на національних засадах.
Декларацію «народного уряду» ніхто, звичайно, не сприйняв серйозно. Нічого, крім сміху, не могли викликати й листівки, які — разом з бомбами — скидали на столицю росіяни, обіцяючи «хліба зголоднілому фінляндському народу». Пропагандистські заходи лише сприяли дедалі більшій консолідації нашого внутрішнього фронту.
Варто зауважити, що совєтський уряд у своїй прокламації визнав національне право східних карелів на об’єднування з фінськими одноплеменцями. Однак цей політичний маневр совєтського уряду виразно оприявнив намір Москви підкорити всю Фінляндію, тож зникла й остання надія на компроміс. Весь народ зрозумів тепер, що єдина змога врятуватися полягає в тому, щоб згуртуватися для одностайної боротьби — але не навколо маріонеткового уряду в Терійокі!
1 грудня директор Фінляндського банку Ристо Рюті сформував уряд, у якому були репрезентовані всі політичні партії країни, крім «Патріотичного народного руху». Я швидко переконався, що новий прем’єр-міністр — вельми здібний державний діяч, який не має упереджень і твердою рукою спрямовує долю держави. Наша співпраця пішла на лад.
Наша оборонна боротьба почалася, загалом кажучи, за сприятливіших умов, ніж ми могли сподіватися. За останні двадцять років Генеральний штаб жахала проблема, як наше слабке військо прикриття спроможеться боронити браму Карельського перешийка доти, доки головні сили польової армії встигнуть дійти до своїх позицій. Це побоювання зумовлювалося насамперед тим, що росіяни внаслідок близькості Ленінграда могли несподівано зосередити на нашому кордоні великі сили. Крім того, можна було передбачити, що їхня авіація серйозно перешкоджатиме нашій мобілізації і концентрації війська.
Тепер вихідне становище було інакшим — навіть можна обережно стверджувати, що перший раунд виграли ми. І військо прикриття, і польову армію вдалося завчасно і цілком упорядковано погрупувати по ділянках. Упродовж 4–6 тижнів ми мали змогу поглиблювати вишкіл війська і поповнювати його зброю та амуніцію, а також знайомити з місцевістю, добудовувати польові фортифікації, готуватися руйнувати і знищувати об’єкти, закладати міни й робити мінні поля. Завдяки цьому військові частини набули зовсім інакшої єдності, ніж це зазвичай буває, коли військо швидко мобілізують та одразу кидають у бій. Ці обставини вселяли спокій і впевненість перед прийдешніми випробуваннями. А крім того, уже наставала зима з холодом і снігом, які давали нашому війську певну перевагу в якості. До того ж зимові дні короткі, що мало зменшити перевагу одного супротивника над іншим в авіації.