Зважаючи на те, що військо на цій ділянці мало протистояти надміру переважальним силам, треба було знайти того, кому до снаги впоратися з критичною ситуацією. Мій вибір припав на полковника Пааво Талвелу, який був моїм підлеглим як член Ради у справах амуніції та зброї. Я ще під час визвольної війни побачив у ньому безстрашного й вольового командира, який мав і певну міру нахабності, потрібної для наступу на численнішого ворога. Талвела ще раніше, перш ніж я вирушив до Ставки, особисто просив мене дати йому командування фронту і висловив вагомі зауваги стосовно карельських невдач у перші дні війни.
5 грудня я викликав його до Ставки, і назавтра вранці він дістав завдання очолити групу, підпорядковану безпосередньо мені, і розбити ворога, який рухався в напрямі Корпіселькі й Іломантсі. Я наголосив: хоч багато чого поставлено на карту, він не може сподіватися на якесь інше підсилення, крім того, що вже прямує на ділянку під Толваярві (16-й піхотний полк разом з артилерійним дивізіоном) і на ділянку під Іломантсі (новосформований Загін А, а саме — три слабких батальйони, які здебільшого не мали лиж). На тих ділянках ворожі сили сягали однієї дивізії на кожній. Наші батальйони, які там воювали, — три в Толваярві й один в Іломантсі — були виснажені, але командувач ІV корпусу відрядив на першу із зазначених ділянок один окремий батальйон зі свого резерву. Цими силами Талвела мусив перебрати на себе ініціативу й перейти до наступу. Частини там, щоправда, були слабкі, зазначив я, але в особі командира 16-го піхотного полку, підполковника Паярі, він мав здібного офіцера з виразним наступальним духом і тактичним баченням.
Наступними днями з усіх фронтів надходили погані новини. На Карельському перешийку ворог 6 грудня розпочав очікуваний наступ на тайпальській ділянці, де фактично не було резервів. На суомуссалмському напрямі двом ворожим колонам вдалося об’єднатися в центральному селі, вузловому пункті дорожньої мережі на тих теренах. У районі Ладозького озера дві найпівденніші колони ворога теж зуміли досягти контакту поблизу села Койриноя. Украй тривожним було становище на напрямі Суоярві–Лоймола, де ми 7 грудня втратили позиції під Пійтсойноєю і з великими зусиллями зорганізували нову оборону на річці Коллаа. У цьому місці конче треба було зупинити ворога, бо якби Коллаа впала, ми мусили б полишити думку про заплановану атаку у фланг.
Донесення з Толваярві теж вселяли тривогу. Ворог, який, як з’ясувалося, належав до 139-ї дивізії, 8 грудня зайняв весь кряж завдовжки 4 кілометри, який утворює Толваярвський природний парк. Перший з батальйонів, який послав у бій підполковник Паярі, було відкинуто до західного берега озера Толваярві, де він насилу тримав позиції.
Перший активний контрзахід було здійснено вночі проти 9 грудня, коли Паярі сам завів партизанський загін глибоко в запілля ворога й завдав йому чималих втрат. Наступні два дні були порівняно спокійними, і під час них група Талвели дістала перепочинок. Однак невдовзі з’ясувалося, що ворог здійснює непомічений нашою розвідкою обхідний маневр навколо північного краю озера. Й ось уночі проти 11 грудня російський батальйон добувся лісами до єдиної дороги, якою відбувалося постачання групи, і атакував обоз. Паярі, який випадково проїздив повз, мерщій зібрав загін із частин, розташованих трохи далі, і безстрашно пішов з ним в атаку. Водночас дві сотні з резерву фронтових частин завдали удару зі свого напряму. Запеклий бій у нічній темряві завершився цілковитою поразкою супротивника. Залишки ворожого батальйону розпорошилися по пралісі, наші патрулі переслідували їх, а мороз довершив справу. Успіх підніс бойовий дух нашого війська. Фронтальні атаки, що їх назавтра здійснив ворог, теж було впевнено відбито.
З іломантської ділянки, де орудував командувач Загону А полковник Екгольм, теж надійшла 10 грудня переможна звістка. Намагаючись обійти наші позиції, російський батальйон сам потрапив в оточення, унаслідок чого його було знищено впень — перший бій на знищення, і вони потім неодноразово повторилися! Було зрозуміло, як це позначилося на бойовому дусі найслабших запасних батальйонів супротивника.