Раптом почулася перерва. Істмен ступив із бридж-хауза й завмер, побачивши, що відбувається. Його рука занурилася під пальто й чарівним чином була наповнена пістолетом. Воррен привів свій пістолет напоготові, і на якусь долю секунди картинка була збережена. Тоді Істмен закричав під ударом сталевого прута, який вдарив його по руці ззаду. Його пістолет вистрілив, і почувся дзвінкий брязкіт і скигління, коли куля відрикошетила від металу над морем. Але він усе ще тримав пістолет і кинувся на Дена Паркера, який стояв прямо позаду нього зі сталевим прутом, наче він там виріс.
Він ударив ліктем у живіт Паркера, і Паркер зігнувся вдвічі від болю, сталевий стрижень з гуркотом ударився по палубі. Потім Істмен зник, і Воррен почув стукіт дверей удалині.
Меткалф рушив першим. Він підбіг до узбіччя мосту, подивився на берег і побачив хвилі руху, коли голови поверталися до відпливаючого корабля. «Вони це чули», — сказав він і підвищив голос. «Джонні, підійди сюди». Він звернувся до Тозьєра. — Екіпаж теж це почує. Чи можете ви потримати міст, поки ми з Джонні приб'ємо Істмена?»
— Продовжуйте, — сказав Тозьєр. «Ніку, принеси Геллієра сюди, а потім подивись на нашого друга із залізною лямкою». Він звернувся до офіцерів. «Хто розмовляє англійською?» — запитав він розмовно.
«Я добре розмовляю англійською», — сказав капітан.
«Тоді ми разом порозуміємось. Візьміть гучномовець і скажіть екіпажу зібратися там на передньому люку. Але по-перше, де радіостанція?
Капітан глибоко вдихнув, наче нервував перед викликом, але різко зупинився, коли рушниця Тозьєра загрозливо смикнула. Він кивнув туди, де Воррен допомагав Паркеру підвестися. Через туди.
«Стежте за ним», — сказав Тозьєр Гелліеру й швидко пішов. Повернувшись, він побачив, що капітан реве в гучномовець під наглядом Геллієра, і команда вже була зібрана. Як він і думав, їх мало; на кораблі не вистачало екіпажу.
«Я б багато віддав, щоб знати, чи це все», — сказав він, дивлячись на них.
Уоррен вийшов вперед з Паркером поруч. Це Ден Паркер; він міг би сказати нам».
Тозьєр посміхнувся. 'Радий познайомитися.'
«Мені навіть приємніше знайомство з тобою», — сказав Паркер. Він подивився на палубу. — Це все, але я не бачу персоналу машинного відділення. Якщо вони зупинять двигуни, ми дохлі баранини».
«Вони не могли почути пострілу», — сказав Тозьєр. «Але незабаром ми зможемо це дізнатися». Він дзвонив на повній швидкості на телеграфі, і той слухняно дзвонив. «Їм ще ніхто не сказав». «Якщо ми витягнемо їх звідти, я впораюся з двигунами», — сказав Паркер. Він озирнувся. «Де Майк?»
— Я його не бачив, — сказав Воррен. «Де він був?»
— Здається, у його каюті.
— Знайди його пізніше, — нетерпляче сказав Тозьєр. «Що ми можемо зробити з командою? Перш за все, ми повинні захистити корабель».
— Є порожній трюм, — сказав Паркер. Там вони будуть у безпеці».
«Ніку, ти з Геллієром іди разом з Паркером і подбай про це — і візьми це місце з собою». Тозьєр вказав на офіцерів корабля. Вони не завдадуть вам жодних проблем; вони виглядають мені дуже бідно». Він потягнув нижню губу: «Я сподіваюся, що у Тома все гаразд».
Воррен допоміг захистити екіпаж і загнав їх у трюм, а потім вони втрьох зайняли машинне відділення. Він залишив Паркера та Геллієра там, посадив трьох інженерів до решти екіпажу, а потім подивився на міст. Тозьєр перехилився через поруччя. «У нас проблема — підійди сюди».
«Що з цією партією?»
— Пошлю Еббота — ми його знайшли. Залиште йому свій пістолет».
Еббот зійшов і весело посміхнувся Воррену. «Гарна розвага та ігри», — сказав він. «Я був дуже радий побачити банду».
Воррен дав йому пістолет. «У чому проблема?* Це краса — я залишу ваших друзів там, щоб розповісти вам».
Воррен піднявся на міст і знайшов Фоллета за кермом, а Тозьєр поряд. Тозьєр швидко сказав: «У нас Істмен закритий, але це протистояння. Том тримає пробку в пляшці внизу, але це залишає нам проблему. Він там, де торпеди, тож ми не можемо позбутися героїну, доки не підморгнемо його.
«Він пішов захищати здобич, — сказав Фолле, — я припускаю, що він очікує, що його врятують. Екіпаж не може цього зробити, але у Делорм є яхта Фуада, і вона може переслідувати нас».
Воррен відкинув цю можливість. «Які заходи були зроблені для стрільби торпедами?»