Власне, якщо я запитувала про закупи, попередньо не уточнивши конкретно, що маю на увазі, то мене часто перепитували, який вид шопінгу я маю на увазі (одна жінка навіть запитала: «Ви маєте на увазі похід за консервованою квасолею-підгузками чи дівчачий рейд магазинами?») Подекуди з відповідей було зрозуміло, що респонденти вирішили, ніби я цікавлюся або тим, або іншим видом закупів. Часто це залежало від локації, де відбувалося інтерв’ю: в супермаркетах люди думали, що я маю на увазі «рутинні» закупи, але вже в магазинах одягу, антикваріату чи садового приладдя ті самі люди думали, що я питаюся про шопінг «для розваги». Вік респондентів теж немало важить: підлітки, студенти та двадцятилітня юнь схильні вважати, що питання про «шопінг» стосується розважальних / відпочинкових / веселих аспектів, а старші люди радше зосереджувалися на рутинних / буденних / продовольчих аспектах закупів.
Чоловічі та жіночі правила закупів
Розрізнення за статевою ознакою теж значне: чоловіки рідше схильні розмежовувати різні види шопінгу і менш охоче визнають, що їм подобається ходити на закупи, навіть заради розваги. У дорослих англійців є неписане правило, яке суворо забороняє тішитися закупами чи принаймні показувати, що їм до вподоби процес. Побутує думка, що тішитися процесом — це ознака жіночості. По-чоловічому треба будь-які закупи, навіть коли задля забави купуєш щось розкішне, виконувати як місію — її треба просто пережити і за жодних обставин нею не можна насолоджуватися. Жінки ж здебільшого навпаки охочіше зізнаються, що люблять ходити на закупи «для розваги», а дехто навіть каже, що і «буденний» шопінг їм цілком до вподоби. Буває, що жінки пишаються тим, що вміють добре давати раду зі щоденними закупами. Певна річ, є чоловіки та жінки, які не вписуються в ці рамки. Однак, це радше девіантне відхилення від норми, і вони самі визнають свою інакшість.
Правила, які внормовують процедуру закупів, також прописують, як чоловікам та жінками слід поводитися під час походів до крамниць. Я їх називаю правилами «мисливців / збирачів»: чоловіки, якщо їх таки вдасться заволочити до магазину, мають поводитися як мисливці; жінки ж мають обрати стратегію збиральниць.
Чоловічий шопінг (чи, якщо точніше, маскулінний шопінг) теологічний: обираєш жертву, а тоді рішуче і прицільно полюєш на неї. Жіночий шопінг (фемінний) — більш гнучкий, більш оптимістичний: ходиш туди-сюди, приглядаєшся до асортименту; приблизно знаєш, що потрібно, але як трапиться щось краще або акційне, то можна й передумати.
Вражаюча кількість англійців, однак, вирішила довести свою маскулінність підкреслено бездарним шопінгом. Для них шопінг — суто жіноче заняття, і надмірна вправність, навіть у дозволеному «мисливському шопінгу», може підважити основи «мачизму», а то й кинути тінь на сексуальну орієнтацію чоловіка. Чоловіки, які ретельно пильнують за іміджем гетеросексуала, за замовчуванням вважають, що виключно гомосексуали — ще, може, нечисельні ультра політично-коректні, нові чоловіки та феміністи — пишаються «шопінговими навичками». «Справжні чоловіки» мають уникати магазинів, сповідувати нелюбов до закупів і бути максимально безпорадними в магазині.
Частково причина в лінощах: стратегія, яку американці називають «капарство», — себто навмисно паскудно виконувати хатню роботу, щоб вдруге вже навіть і не думали залучити їх до процесу. Але для англійця безпорадність у магазині — це ще й привід для гордощів!
Дуже часто шопінговий кретинізм підтримують їхні партнерки — вони їм підігрують і допомагають возвеличувати мужність, показуючи справжні пантоміми. Жінки, сповнені псевдовідчаю, бідкаються, що чоловік загубився в супермаркеті. Ще вони нескінченно жартують і розповідають смішні історійки про нещодавні глупства чоловіків: «Ох, та він безнадійний, він поняття зеленого не має, що до чого! Правда, коханий?» — сказала мені якось пані, з якою я проводила інтерв’ю в кафе торгового центру.
Вона усміхалася, зачаровано дивлячись на чоловіка, який навмисно вдавав із себе невігласа: «Я відправила його по томати, а він повернувся з кетчупом і ще й сказав: “Ну, його ж роблять із томатів, що таке?” — а я йому на це: “Та так, але, хай йому грець, в салат не покришиш!”. Ох, ці чоловіки! З ними так завжди!». Чоловік сяяв від щастя, усміхався задоволено — ух, який із нього крутий самець!