Впевненість у майбутньому важливіша за веселощі
Людоньки, оце так сумна доля, думала я, коли вперше побачила результати дослідження. У надії знайти хоч трохи жвавіші та революційніші сценарії я звернула увагу на другу частину прислів’я — на «відпочинок». Здавалося б, в дилемі «веселитись зараз чи дбати про майбутнє» молодь мала б продемонструвати хоч трохи менше зрілості та відповідальності, однак, на моє здивування, їхній світогляд мало чим відрізнявся від поглядів старшого покоління. Лише 14 відсотків 16–24-річних сказали, що «в моєму віці важливіше веселитись, аніж перейматися майбутнім», серед 45–54-літніх відсоток безтурботних гульвіс виявився приблизно таким самим мізерним.
У ході дослідження, на фокус-групах та інтерв’ю, ми з’ясували, що єдиними «розвагами», якими себе тішать молоді люди, є п’ятничні та суботні походи в паб або клуб, ну і ще марафони магазинами одягу. Наші респонденти зі шкури пнулися, щоб зобразити розваги якомога «дикішими». Один навіть гордо заявив таке: «Майже всі свої гроші я витрачаю на шкоду собі. Так-так, я ходжу в паби і клуби, курю». Та все врешті-решт звелося до досить-таки нудної щотижневої рутини — пити, танцювати і ходити на закупи.
Працьовиті, старанні і ощадливі
Решта результатів теж мене не дуже потішила: з’ясувалося, що сучасні молоді люди працьовитіші за попереднє покоління. Так, 70 відсотків молоді віком 16–24 роки переконані, що «тільки завдяки наполегливій та відданій праці можна чогось досягти у житті». Таку старанність виявило всього 53 відсотки старших респондентів. 41 відсоток дотримується вільніших поглядів і вірить, що успіх — це щасливий випадок, зв’язки або ж «шанс».
Поза тим, ми довідались, що молодь, точно як і старше покоління, дуже відповідально і уважно ставиться до грошей. Власне, серед молоді віком 16–24 роки відсоток тих, хто заощаджує гроші, — більший, аніж серед людей віком 45–54 роки. Ми також з’ясували, що значно менше молоді влазить у кредити — всього 44 відсотки, у порівнянні з 66 відсотками серед старшого покоління: боржники, які перевищили ліміт на кредитці чи платіжній картці.
Чим загрожує надмірна поміркованість
Я ледве стримувалася, щоб не сказати: «Ради Бога, та попустіться трохи! Та живіть на повну! Та вийдіть за рамки! Куди поділося гасло “Попустись, затягнись, відтягнись”?» Гаразд, я добре усвідомлюю і тоді усвідомлювала, що отримані результати багатьох людей потішать і заспокоять. Та й мої колеги, принаймні деякі, вважали, що я даремно здіймаю ґвалт. «Це ж добре, що теперішня молодь старанна, розважлива і відповідальна, хіба ні? — питалися вони. — Чому ти так переймаєшся?»
Справа в тому, що всі ці благочестиві риси також є дзвіночком набагато серйозніших та масштабніших змін: згідно з нашими дослідженнями молодь перебуває під впливом страху, що невпинно зростає, вона не хоче ризикувати і зациклена на безпеці — це вже стало категоріальною ознакою сучасного суспільства. Ця тенденція, яку один соціолог назвав «культурним кліматом всюдисущої тривоги», небезпечна тим, що молодь притлумлює свої прагнення, схильна до конформізму, обережна в поведінці та судженнях, їй бракує авантюрності. Все це ми чітко побачили під час інтерв’ю та фокус-груп з молодими людьми.
Певна річ, що в усіх цих плачах та лементах про «сучасну молодь» — ліниву та безпорадну — завжди була чимала доля перебільшень та, як на те пішло, й вигадок. Тож, цілком ймовірно, результати досліджень всього лиш підтвердили те, що ми знали завжди: молодь значно відповідальніша і статечніша, аніж на неї звикли наговорювати. Може, й так. Молоді люди, з якими ми працювали, дотримуються правила поміркованості, і це робить їх поведінку, до певної міри, «суто англійською». Подобається мені це чи ні, але ми надзвичайно консервативний та стриманий народ. Та мучить мене інше: молоді люди, з якими ми розмовляли, виявилися ще більш консервативними, стриманими та конформістськими, аніж старше покоління. У цьому прослідковується вже певна тенденція — поміркованість (якщо так можна сказати) тільки зростає. І, хоч я й англійка до кісток, стільки поміркованості для мене трохи забагато. Поміркованість — це дуже добре, але ж треба мати міру!