— Можливо, вони чудово розуміли, що роблять, — сказав хтось, і генерал голосно закликав до тиші. Планета раптово зникла, і повернулося зображення Зеннора. Той уже опанував свої емоції, залишивши лють тільки у погляді.
— Тож ви, офіцери, повинні зрозуміти: ми діємо для їхнього ж добра. Наша культура давня й мудра. Ми простягнули руку дружби та допомоги, а її відштовхнули. Ми ображені, скривджені цими селюками. Отже, заради їхнього ж добра маємо показати їм, що гідність Невенкебли не терпітиме образ. Вони на це напрошувались, і вони це отримають. Ми приходимо з дружніми намірами їм на допомогу. Якщо вони відмовляться від нашої допомоги, то хай винуватять у цьому лише себе. Хай живе Невенкебла! Хай живе позитивний мир!
Увімкнулося світло, і всі ми зірвалися на ноги, радісно щось вигукуючи. Я вигукував не менше за інших. Ревнули труби, і заграла доволі нудна фонограма. Усі виструнчились і заспівали слова жалюгідного гімну:
Були й інші подібні слова, а я підмугикував їм і неймовірно зрадів, коли спів припинився. Тепер у повітрі зависла голографічна мапа, і генерал Ловендер тицьнув у неї пальцем.
— Ви всі отримаєте мапи та детальні накази. Наступного разу ми зустрінемося завтра, після того, як ви їх вивчите. Тоді ми розглянемо план атаки докладно. Але загалом станеться ось що.
Ця дивізія, Вісімдесят восьма, відома як «Бойові зелені дияволи», має честь звільнити цей промисловий район найбільшого міста із варварською назвою Белльґаррік. Там є шахти — тут і тут, є склади, система залізничного транспорту, а тут, за десять кілометрів — дамба наприкінці цього озера, що забезпечує місто електрикою. Заради блага цих егоїстичних людей ми займемо всі ці цілі. Ми звільнимо їх від марного відкидання наших обґрунтованих потреб.
— Одне запитання, генерале, — подав голос один полковник. Генерал кивнув. — Якої оборони нам очікувати? Наскільки велика в них армія? Наскільки сучасна?
— Добре запитання, полковнику, і дуже важливе. Ми повинні бути готовими до всього, до яких завгодно атак, до будь-яких несподіванок. Тому що ці люди дуже хитромудрі, спритні, підступні та зрадливі. Схоже, ну, усі контакти генерала Зеннора, усі розслідування вправних агентів указують на якісь дуже підозрілі події. Виглядає на те — звісно, на позір, — що ці зрадливі люди не мають армії, не мають системи оборони — не мають навіть поліції!
Він зачекав, поки гудіння збуджених голосів ущухне, а тоді підняв руку, закликаючи до мовчання.
— Тепер ми всі знаємо, що це неможливо. Країні потрібна система оборони від нападів, отже, кожна країна повинна мати армію для оборони. Кримінальні елементи суспільства займалися б грабунком і руйнацією, якби їх не стримувала поліція. Тепер ми знаємо, що це — правда життя. Ми знаємо, що ці зрадливі люди ховають свої малодушні війська від нас. Отже, ми мусимо йти далі з обережністю та в усеозброєнні, готові до будь-якого раптового нападу. Ми повинні звільнити їх від самих себе. Це наш обов’язок перед ними.
Я ще ніколи в житті не чув такої відвертої каґальні, та генерал вразив моїх товаришів по армії, які несамовито загаласували, радіючи думці про чудовий рейвах у майбутньому.
Тим часом я роздумував, яке катастрофічне майбутнє чекає на цих простих людей, яких ось-ось звільнять від їхніх дурнуватих і мирних звичаїв.
Визволення руйнацією на підході! Ми звільнимо їх, навіть якщо для цього нам доведеться їх перебити!
РОЗДІЛ 15
Я повернувся до своєї роти, стискаючи в руках пакунок із запечатаними наказами й міцно тримаючись за думку про те, що це — найбожевільніша авантюра, про яку я коли-небудь чув. Коли я ввійшов до каюти, Мортон підвів погляд.
— У тебе дуже стривожений вигляд, — зауважив він. — Це щось особисте — чи тривожитися слід нам усім?
— Можна для вас щось зробити, капітане? — запитав сержант Бло, влетівши у двері за мною.
Їм усім хотілося знати, що було на зборах. Я кинув пакунок на ліжко.
— Сержанте, яка політика діє щодо міцних напоїв на військових транспортах, готових до бою?
— Їх суворо заборонено, сер, і за них можна піти під трибунал. Але один із запасних резервуарів у командному вагоні наповнений дев’яносто дев’ятим.
— Дев’яносто дев’ятим чим?
— Спиртом чистотою дев’яносто дев’ять відсотків. Наполовину розбавте водою та підмішайте зневодненого помаранчевого соку.