— Я вас розумію, та мені це не подобається. — Я почувався надто стурбованим, аби сидіти, тож підвівся та заходив кімнатою. — Із цього має бути якийсь вихід, що не передбачає чиєїсь загибелі. Чого хоче Зеннор?
— Він був дуже сердитий, — сказав Мортон. — І говорив дуже конкретно. Спершу він хоче, щоб у будівлях, зайнятих армією, знову ввімкнули електрику. Далі він хоче регулярного постачання харчів своїм військам. Якщо це буде виконано, нікого не вб’ють, а полонених відпустять. Поки що.
— Це неможливо, — промовив доктор Люм. — Вони нічого не дали за електрику, яку використали, тож її вимкнули. Те саме стосується харчів. Ринки позакривалися, бо фермери не ввозять до міста харчі.
— Але ж, — випалив я, — якщо ринки не працюють, як їдять усі інші в місті?
— Їдуть на ферми чи вибираються з міста. Уже відбула майже третина населення.
— Куди вони вирушають?
— Куди їм заманеться.
Побачивши вираз мого обличчя, він усміхнувся. Здогадався, що я чую слова, та не розумію їх.
— Мабуть, мені слід перейти до основ, розповісти трохи більше про ІМ, щоб дати вам змогу все зрозуміти. Візьмімо простий приклад. Фермер. Він вирощує всю їжу, якої потребує, задовольняє всі свої побажання, тож нічого не просить в інших.
— Нічого? — Я спробував його підловити. — А якщо йому потрібне нове взуття?
— Він іде до того, хто виготовляє взуття, і дає йому за взуття харчі.
— Бартер! — утрутився Мортон. — Найпримітивніша економічна система. Проте вона не може існувати в сучасному технологічному суспільстві...
Він оглянув кімнату, і його голос стих. Штірнер усміхнувся знову.
— Звісно, не може. Та ІМ — це більше за бартер. Індивід добровільно приєднується до інших індивідів у більшій організації, скажімо, для виробництва якогось товару чи зведення будинків. За кожну годину праці йому нараховують один дзум.
— Один що?
— Одну людино-годину. Цідзуми віддають іншим в обмін на товари та послуги.
— Дзум — це синонім слова «гроші», — зауважив Мортон. — А гроші — це капіталізм; отже, у вас капіталістичне суспільство.
— На жаль, ні. Індивідуальний мутуалізм — це не капіталізм, не комунізм, не соціалізм, не вегетаріанство й навіть не страшний монетаризм, який знищив багато технологічних суспільств. Я ознайомлений із цими термінами завдяки творам Марка Четвертера. Дзум не має фізичної форми на кшталт рідкісного металу чи морської черепашки. Також його не можна інвестувати й отримувати з нього відсотки. Це вкрай важливо, і це відрізняє дзуми від валюти. Банки не можуть існувати, бо не може бути відсотків за депозитами чи кредитами.
Мені нічого не стало ясно — навпаки, у мене в голові спантеличено задзуміло від дзумів.
— Стривайте, будь ласка, можна пояснення? Я бачив, як люди їздять наземними автівками. Як їм вдається назбирати грошей на купівлю автівки? Хто позичить їм кошти без відсотків?
— Ніяких грошей, — твердо промовив він. — Якщо ви бажаєте собі наземну автівку, то йдете до групи, що займається ними, та їдете звідти автівкою. Плататимете ви тоді, коли будете нею користуватись, а перестанете платити, коли її повернете. Один із основних принципів ІМ: від кожного за потребами, кожному за багатством суспільства.
— Ви б не хотіли це роз’яснити?
Я налив собі келих вина й проковтнув його, сподіваючись, що алкоголь прочистить мені синапси.
— Звісно. Я читав, відразливо здригаючись, про філософію за назвою «трудова етика». Вона стверджує, що індивід повинен тяжко працювати для задоволення базових потреб. У трудовій етиці йдеться про те, що, коли технологічне суспільство механізується й замінює робітників машинами, на витіснених робітників потрібно дивитися зі зневагою, можна допускати їхні голодні смерті та поводитися з ними, як із вигнанцями. А лицемірство системи трудової етики полягає в тому, що ті, хто має капітал, не працюють, але все ж примножують його, не працюючи, завдяки відсоткам на свої гроші — і дивляться згори вниз на тих, кого вигнали з роботи! Трагедія. Але не тут. Що більше виробляють, то більшим стає сукупне багатство. Коли це відбувається, сума, на яку можна обміняти один дзум, теж збільшується.
Дещо почало до мене доходити, та потребувало уточнення.
— Ще одне запитання. Якщо дзум коштує більше, це, певно, означає, що індивід може працювати менше за ту саму винагороду.
— Саме так.
— Тоді тут немає сорокагодинного робочого тижня чи ще чогось такого. Скільки годин на тиждень треба було би працювати індивідові, щоб залишатися живим?