— А я збираюся торувати собі шлях назад до міста.
— Будь обережний. Це непросто. Потяги не ходять, а громадянам силоміць перешкоджають виїхати. За останніми відомостями, ніхто не повертався.
— Я щось вигадаю. Ти ще в місті?
— Так.
— Залишайся біля телефона. Я прибуду туди сьогодні. Мушу поговорити з Марком, перш ніж завтра вранці завершиться смертельна відстрочка Зеннора.
Я поклав слухавку та втупився порожнім поглядом у простір. Не побачив там жодної відповіді.
— Є якісь поради, Мортоне?
— Жодної слушної. Хіба тільки щось на кшталт «бути дезертиром і повернутись».
— Я, як і ти, думав над цією ідеєю та відкинув її. Так мене просто посадили б назад до в’язниці й розстріляли б.
— Можна дещо запропонувати? — спитала Ніб.
— Дуже радий будь-якій допомозі.
— До міста відвезу тебе я. Ти вдаватимеш мого батька. У нас у Лінгу є чудова театральна трупа з досить відомою гримеркою. Ти міг би бути старим, а я — твоєю донькою та водійкою. Це було б дуже захопливо.
— Ти чудова!
Я скочив на ноги та в пориві божевільного завзяття схопив її й поцілував. Тоді швидко сів ізнову: загули гормони й почали виганяти з голови всі інші думки. Вона була неймовірно яскравою, милою, розумною, гарною дівчиною, а мені просто доведеться начисто про це забути. Поки що.
— Нам варто розпочати.
— До театру тебе відведе мій брат. Я зателефоную туди й домовлюся про те, що треба зробити. Тоді повністю організую транспорт. Ти не проти, якщо я зізнаюся, що мені це теж здається чарівним і захопливим? Мушу подякувати тобі, що дозволив мені допомогти. Це набагато цікавіше за навчання.
— Це я маю тобі дякувати. Що ти вивчаєш?
— Вулканологію. Я просто обожнюю магму та вулканічні шлаки, а потім, якщо спуститися фумаролою...
— Так. Розповіси мені про ці палючі насолоди. Згодом.
— Звичайно. А ось і мій брат.
Гадаю, вони організували якийсь особливий потяг. Усього два вагони й без інших пасажирів. У Мортона був винуватий і водночас радісний вигляд, бо він не їхав назад до Белльґарріка. Я нещиро помахав йому на прощання ціпком і невпевнено заліз у вагон. Я був старезний, примхливий і потребував практики. Сива борода, вологі червоні очі, зморшки як на старому чоботі — в театрі справді чудово постаралися. Завдяки портупеї під одягом я зігнувся так, що дивився на свої зморшкуваті руки в пігментних плямах.
Колія була пряма, потяг швидкий, і до пункту призначення ми не зупинилися жодного разу. На наше прибуття чекала на платформі чорна машина. Її водій вийшов і притримав для нас дверцята.
— Керували коли-небудь такою? — запитав він.
Ніб кивнула.
— Двохсотвольтовим «Візником-Різником». Він дуже цікавий у керуванні.
— Так, справді. Я накрутив її до тридцяти трьох тисяч. Більш ніж достатньо енергії для поїздки. — Він показав на круглий кожух між задніми колесами. — Там махове колесо з електрогенератором на валі. На передніх колесах двигун. Чисто й не забруднює навколишнього середовища.
— А ще її дуже важко перекинути, бо там унизу є гіроскоп, — докинув я.
— Ви правильно зрозуміли. Хай щастить.
Ніб забуксувала, і мене втиснуло в сидіння від сильного прискорення. Ми помчали порожньою дорогою.
— Я сповільнюся, перш ніж ми доїдемо до блокпоста. Хіба це не цікаво? Яка ж тут найвища швидкість?..
— Не... з’ясовуй цього! — прохрипів я, тим часом як повз мене пролітав розмитий краєвид. — Хоч я й стари-гань, що пожив повноцінним життям, мені ще не хочеться його закінчувати!
Вона розсміялася своїм розкішним, схожим на подзвін, сміхом і сповільнилася приблизно до швидкості звуку. Вона явно добре знала дорогу (цьому, звісно, сприяли численні вилазки на велосипеді), бо раптом ударила по гальмах, мало не зупинилась, а тоді завернула за ріг і опинилася просто перед бар’єром на дорозі.
— Навіщо ви так загороджуєте дорогу, харцизяки? — роздратовано прохрипів я з вікна, а тоді посварився ціпком на гладкого капітана, що колупався у зубах. Я сподівався, що він виколупував залишки хот-цюці.
— Кінчай цю каґальню, дідуню. Куди ти, по-твоєму, прямуєш?
— Ти такий дурний, яким здаєшся, дурню? Чи не чув наказів свого верховного головнокомандувача? Робітникам міста негайно повернутись. Я інженер-електрик, і якщо ти хочеш, щоб у ваших сортирах було світло, а ваше пиво охолоджувалося, то притьмом відкриєш цю штуку.