Установлення меж означає з’ясовування того, яка поведінка є для нас припустимою, а яка — ні. Цілісне сприйняття особистості — ключ до розуміння цього, тому що саме завдяки йому ми встановлюємо власні межі і покладаємо на себе й інших відповідальність за їхнє дотримання. Я спробувала знайти наявне визначення цілісності, яке віддзеркалює те, що я побачила у своїх даних, але не змогла. Тому пропоную власне визначення.
Цілісність — це вибір сміливості, а не комфорту; вибір того, що правильно, а не того, що весело, швидко або легко; це рішення дотримуватися наших цінностей, радше ніж просто сповідувати їх.
Життя за принципом МЦВ означає: «Так, я збираюся бути великодушним у своїх припущеннях і намірах, водночас твердо дотримуючись власних принципів і чітко усвідомлюючи, що прийнятно, а що неприйнятно».
У історії на озері Тревіс я врешті припустила, що Стів кохає мене, що відбувається щось, чого я просто не здатна зрозуміти, і тому варто бути вразливою і викласти усі карти на стіл, коли йдеться про мої почуття і страхи. Чесно визнати історії, які ми вигадуємо, замість того щоб діяти під впливом страху або інстинкту самозахисту, — це відважний крок. Зважившись на чесність, я обрала те, що вважала сміливим і правильним, замість того, що здавалося зручним і легким, а також наважилась на те, що здавалося порушенням межі. Неправильно відштовхувати мене, коли я прагну душевної близькості. Стів відреагував так само. Він сказав мені правду, поклав на мене відповідальність за поведінку в минулому і залишився чесним із собою. Того ранку життя за принципом МЦВ нас врятувало. Якби хтось із нас припустив найгірше, обрав простіший шлях або увімкнув режим самозахисту чи нападу, це була би вже інша, хоча й знайома історія.
Один із найкращих прикладів життя за принципом МЦВ я отримала від своєї подруги Келлі Рей Робертс55. Келлі Рей — художниця, вчитель і підприємець. Протягом останніх п’яти-шести років її творчість стала дуже популярною. Якщо ви зазирнете на її сайт, то відразу зрозумієте, про кого я веду мову, і скажете: «О, мені подобаються її роботи».
Окрім занять творчістю, Келлі Рей провадить власний бізнес, пише книжки і викладає на мультимедійних курсах живопису. Цікаво, що вона навчилася малювати, коли працювала соціальним працівником в онкологічному відділенні лікарні. Пізніше вона реалізувала своє покликання — художник і підприємець — і нині великодушно допомагає іншим робити те саме.
Коли Келлі Рей стала популярною і впізнаваною у світі, в неї почалися проблеми — масштабні порушення авторських прав (вічна проблема для багатьох митців). Вона зауважила, що деякі читачі її блогу і учні курсів копіюють її твори і продають їх в Інтернеті. Келлі Рей відповіла на ці порушення авторських прав одним із найпотужніших прикладів життя за принципом МЦВ, який я будь-коли бачила.
Вона написала пост під назвою «Що нормально і що ненормально». Пост був добрим, чесним, щирим, зрозумілим і рішучим. Ось відредагована версія.
Ненормально
• Використати одну з моїх фотографій у профілі Facebook або на будь-якому іншому сайті без дозволу художника. Це порушує закон про авторське право.
• Копіювати покрокові інструкції з моїх книжок, статей або уроків і оприлюднювати їх у своїх блогах і на веб-сайтах. Також ненормально змінювати мої інструкції і послуговуватися ними під час занять, які ви провадите для отримання прибутку, або відправляти їх до журналів для публікації.
• Розповсюджувати у своїх блогах і на веб-сторінках відео або фотографії моєї книжки, покрокові інструкції або процес малювання.
Нормально
• Надихатися. Експериментувати. Вивчати мої техніки, а потім створювати свою власну. Техніки, описані в моїй книжці, статтях і уроках, призначені стати поштовхом, завдяки якому ви діятимете, розвиватиметеся і вдосконалюватимете свою майстерність — це нормально і вітається.
• Надіслати мені листа і запитати, чи можна використати одну з моїх робіт.
• Стягнути зображення з мого сайту або цитувати мій пост у блогу, але при цьому ви повинні вказати автора.
Цей пост, який значно довший, аніж я навела, і який навіть містить перелік розповсюджених питань, закінчувався ось таким повідомленням: «Я сподіваюся, це допоможе усе пояснити. Я знаю, що більшість осіб, які перетнули межу, зробили це не навмисне. І більшість із них не хотіли заподіяти мені будь-якої шкоди. Але я вважаю, що нам усім важливо залишатися хорошими провідниками в творче життя і продовжувати делікатно визначати, що прийнятно, а що ні, особливо тому, що порушення авторського права — це дуже серйозно».