Різниця між відповідальністю і пошуком винних дуже подібна до різниці між відчуттям провини і сорому. Звинувачення себе має погану репутацію, але емоційний дискомфорт від усвідомлення власної провини може стати потужним і здоровим стимулом для змін. Звісно, відчуття провини щодо чогось, чого ми не можемо контролювати, або того, за що ми не відповідаємо, ніяк не допоможе, і в більшості випадків нам здається, що відчувати провину соромно і що ми недостатньо робимо.
Відповідальність, як і провина, часто виникає через бажання жити відповідно до своїх цінностей. Відповідальність — це коли ми самі або хтось інший відповідає за певні дії і їхні конкретні наслідки. З іншого боку, звинувачення — це лише швидкий, нашвидкуруч прокладений шлях до позбавлення від гніву, страху, сорому або дискомфорту. Ми вважаємо, що відчуватимемо себе краще, тицьнувши пальцем у когось або в щось, але це нічого не змінює. Натомість звинувачення вбиває стосунки і організаційну культуру. Воно токсичне. І також це найпоширеніша реакція багатьох із нас.
Відповідальність — це необхідна умова для міцних стосунків і культур. Вона вимагає автентичності, дій і мужності вибачитися і відшкодувати заподіяні збитки. Осмислення відповідальності — це важкий і трудомісткий процес. Він також вимагає вразливості. Ми маємо визнати свої почуття і примирити свою поведінку та вибір з власними цінностями. Ендрю продемонстрував уразливість і сміливість, коли подивився в очі своїм співробітникам і сказав: «Я припустився помилки і прошу вибачення».
Осмислення довіри
Довіра до себе і до інших — це часто-густо перша втрата під час падіння, і історії підірваної довіри можуть змусити нас заніміти від болю або ж захищатися мовчанням. Можливо, хтось нас зрадив чи підвів або ж наші власні переконання виявилися оманою. Як я міг бути таким недоумкуватим і наївним? Невже я не зауважив попереджувальні сигнали? Якщо я навчилася чогось зі свого дослідження, так це того, що довіра не спалахує в одну мить, хоч би йшлося про двох друзів чи про робочий колектив; вона з’являється в процесі зміцнення відносин.
Декілька координаторів програми «Тhe Daring Way» розповіли мені про твір Чарльза Фельтмана «Тонка книжка довіри» («The Thin Book of Trust»)71. Хоча книжка присвячена зміцненню довіри на роботі, мені здалося, що визначення довіри і недовіри Фельтмана чудово підтверджують мої власні висновки. Фельтман описує довіру як «готовність ризикнути власною вразливістю і відкрити іншій людині те, що цінне для вас», а недовіру він описує як рішення: «Те, що важливе для мене у цій ситуації, не буде в безпеці з іншою людиною».
Осмислюючи свої історії втраченої довіри, ми маємо точно визначити, де саме є пробоїна, і поміркувати про неї. Фельтман пише: «Нічого дивного, що люди рідко кажуть саме про недовіру. Якщо вам доведеться вжити такі слова, як “підлий”, “лицемір” або “брехун”, щоб сказати комусь про те, що ви не довіряєте йому або їй, ви, ймовірно, двічі подумаєте про це». Можливість вказати на конкретну поведінку, а не просто використовувати слово «довіра», також може допомогти нам осмислити наші історії падіння. Що конкретнішими ми будемо, то вірогідніше зможемо досягти змін.
Моє дослідження виявило сім елементів довіри, важливих як для довіри до інших, так і для довіри до себе. На позначення цих елементів я послуговуюся акронімом BRAVING (сміливість). Це також контрольний перелік, який я застосовую, осмислюючи довіру до людей в моєму житті. Як мудро припустив Фельтман, розбиття атрибутів довіри на конкретні види поведінки дозволяє нам чіткіше виявляти і усувати пробоїни в довірі. Мені подобається контрольний перелік BRAVING, тому що він нагадує мені, що довіра до себе та інших людей — це сповнений вразливості сміливий процес.
Межі (boundaries). Ви поважаєте мої особисті межі і, якщо ви не впевнені, що для мене прийнятно, а що ні, запитуєте. Ви готові почути «ні».
Надійність (reliability). Ви робите те, що кажете. На роботі це означає триматися в рамках своєї компетенції і обов’язків так, щоб не давати зайвих обіцянок і бути здатним виконувати поставлені завдання та встановлювати пріоритети.
Відповідальність (accountability). Ви визнаєте свої помилки, вибачаєтеся і виправляєте їх.