Ґвідо Верóніка не хотів зізнатися, що він навряд чи може сподіватися отримати від Ландо листа, адже між ними нема близьких стосунків; так, він вважав план Аґрó спритним, але, мабуть, нездійсненним через перебірливість Роберто, який… який… який… звісно, всі знають його патріотичні заслуги…
— І бездоганну чесність! — додав Аґрó.
— Так, — визнав Верóніка, — і розум теж, якщо бажаєте; але… але… але… так, як справи маються тепер… префект його дратує і, схоже, друзі теж його дратують… та годі з цим! Справа буде нелегка! Я, наприклад, готовий зі шкіри пнутися, щоб допомогти йому, але…
Він замовк, постукав себе рукою по лобі й вигукнув:
— Ось воно! Джуліо… є ще Джуліо… брат Роберто, він якраз працює в особистому секретаріаті Його Ясновельможності міністра Д'Атрі: їй-бо, йому я можу написати! …у нього вельми близькі стосунки з Ландо. Від Джуліо ми легко отримаємо те, що хочемо, не повідомляючи про це Роберто, який чинитиме бозна-які перешкоди. Ось і все!
— Чудово! Незрівнянно! — не переставав радісно вигукувати канонік.
Лише Маттіна сидів там, мов той вітрильник, який ніяк не може зловити вітру. Спостерігаючи, як інші два вітрильники швидко мчать вперед і не думають більше про нього, що залишився позаду з опущеними вітрилами, він відчув себе приниженим, захотів сказати своє слово і, не маючи іншого виходу, спробував нагнати трохи супротивного вітру й підставити їм якусь мілину чи скелю.
— Авжеж, — сказав він, — та чи не буде вже занадто пізно, панове? Подумаймо! Перш ніж лист дістанеться звідси до Рима, а відтак відповідь надійде до нас, навіть якщо докласти всіх зусиль, мине тиждень, це щонайменше. Сальво матиме досить часу, щоб вплутатися у все це, і не зможе відступити.
— Ага, хотів би я це побачити! — вигукнув канонік насмішкувато і підняв руку, ніби вітаючи його здалеку. — Ні, ну знаєте! Ну знаєте! Ніколи, ніколи, ніколи в житті… Невже ви вважаєте, що його так цікавить Каполіно?
— Але ж у нього є гонор, вибачте! — обурився кавалер, ніби на кону стояв його власний гонор. — Це б означало вдарити лицем в грязь! Та чи знаєте ви, що сьогодні в редакції «Емпедокла» за участю Сальво і всіх партійних нотаблів буде офіційно висунуто кандидатуру Каполіно? Тут не до жартів!
— У такому разі, — втрутився Верóніка, — щоб прискорити процес, ми тут же надішлемо Джуліо термінову зашифровану телеграму. Роберто з братом мають спеціальний шифр. Не гаймо більше часу… Краще… зачекайте!.. тепер я згадав… Сельмі… хай йому біс!
— Сельмі? — запитав канонік, приголомшений цим ім'ям, яке раптом нездоланною перешкодою впало на так добре розчищений шлях. — Депутат Сельмі?
— Авжеж, Коррадо Сельмі, — відповів Верóніка. — Я бачив його в Палермо… Він обіцяв Роберто, що приїде сюди підтримати його, і навіть виголосить промову…
— І що? — сказав Аґрó. — Він же член парламенту з таким авторитетом… справжній патріот…
— Дарма, дарма, — перебив його Верóніка і, напівзаплющивши очі, потрусив рукою. — Гаразд… він патріот! Але він недоброчесний, вкрай недоброчесний, любий каноніку… борги… компрометація… скандали… і не доведи Господи, щоб бідолашний Роберто через нього… Та годі про це. Зараз річ не в ньому… а в Ландо Лаурентано…
Ґвідо Верóніка кілька разів клацнув пальцями, немовби звільняючись від перешкоди, якою стала для нього згадка про Сельмі.
— Не розумію… — зауважив канонік. — Невже між Лаурентано і Сельмі…?
— Ех, ще б пак! — вигукнув Верóніка. — Між ними смертельна ворожнеча!
— Шукайте жінку, — серйозно додав Маттіна, захоплено примруживши очі від цієї притичини.
Канонік зацікавився:
— Справді? Жінку?
— Давня історія, — відповів Верóніка. — Усе, схоже, вже скінчилося, але ще рік тому Коррадо Сельмі — кажу це, бо про це знає весь Рим, — був коханцем донни Джаннетти Д'Атрі, дружини сьогоднішнього міністра.
Канонік підняв руку:
— Ох, ото історія! А ця… ця донна Джаннетта, хто вона?
— Та ж вона з роду Монтальто! — сказав Верóніка. — Сестра в перших Ландо… Ви ж знаєте, перша дружина князя була з дому Монтальто.
— A-а, он воно що! Отже, наш юнак…?
— Замолоду, як це буває між двоюрідними… Але цього я точно не знаю. Фактом є те, що Ландо Лаурентано двічі кидав Сельмі виклик… Тепер ви розумієте, що він не приїде сюди, щоб підтримати кандидатуру Роберто…