Ви граєте в пінг-понг?
Ні.
Загальне правило — намагатися мінімізувати ймовірність того, що пацієнти можуть завдати собі шкоди. Тому в цьому нам треба бути досить прискіпливими. Ніяких ременів, мотузок або чогось подібного. Скло, гострі предмети.
Отже, дзеркала з неіржавної сталі.
Так.
А ви часто знаходили пацієнтів, які звисали з сіток для пінг-понгу?
Ні, але таке, мабуть, колись сталося. Десь. А як щодо того, що я можу щось для вас попросити, не створюючи зайвого клопоту?
Не вийде. Або сітка, або нічого.
Перепрошую. Про що б ви хотіли поговорити?
Не знаю. Поставте мені три запитання, а я поставлю вам три запитання.
Гаразд.
Гаразд?
Звісно.
Хто перший?
Можете ви.
Добре. Можна будь-що питати?
Думаю, так.
Добре. Як звати вашу дружину?
Едвіна.
Жартуєте? От лайно. Перепрошую, я не повинна була цього говорити.
Усе гаразд.
А є якісь зменшувальні імена?
Ед.
Ви звете свою дружину Ед?
Так. Це вже третє запитання.
Та ну.
Гаразд. Ще одне.
Скільки років ви одружені?
Одинадцять. Якщо загалом. Після розлучення я три роки був холостяком. Потім ми знову одружилися і відтоді разом. Яке це вже питання?
Чому ви розлучилися?
Ви вже запитували.
Знаю. Ви погано поводилися?
Це трохи особисте питання.
Таки погано?
Досить. Моя черга.
Ви не відповіли. Ви кудись ходите з дружиною разом?
Так. Звісно.
Куди ви ходите?
Повечеряти. Іноді з друзями. У кіно. У нас є абонемент у філармонію. Ходимо в боулінг.
Ви не ходите в боулінг.
Ні. Тепер моя черга.
Гаразд. Уперед.
Це був просто жарт. Боулінг.
Боулінг — це не жарти. Я люблю боулінг. Боулінг — це моє життя.
Я так не думаю. Ви ведете щоденник?
Ні.
І ніколи його не вели?
Я не казала, що ніколи його не вела.
Але не останнім часом?
Так, не останнім. Ви коли-небудь читали щоденник пацієнта?
Ні.
Гадаю, це може бути корисно.
Ви просто хочете знати, чи я чесний. Скільки вам було років, коли ви навчилися читати?
Чотири.
Мама навчила?
Не зовсім. Я навчилася, дивлячись на текст разом з нею, коли вона читала мені перед сном. Вона злякалася, коли зрозуміла, що я вмію читати. Але ж провина була ваша, так?
Ви про розлучення?
Так.
Так. Моя.
А потім вона прийняла вас назад. Через три роки.
Так. Милосердно.
Ви благали її на колінах?
Ні. Гадаю, тепер моя черга.
Але ви до неї віддано залицялися, так?
Так.
Гаразд.
У вас немає друзів. Це означає, що ви вважаєте людей занудами?
Ні. Люди мене постійно дивують.
І я?
Гадаю, ви вже про це запитували. Скажімо так, ви мене не лякаєте.
Ви з кимось зустрічалися?
О Боже. Зустрічатися?
Так.
Я не зустрічаюся з людьми.
Ніколи?
Ніколи.
Я сприймаю це як ваше свідоме рішення. Можу я запитати, як ви його ухвалили?
Питайте. Я ваше створіння.
Я так не думаю.
Чоловік, якого я хотіла, не хотів бути зі мною. На тому й усе. Я не могла перестати любити його. Тож так і закінчилося моє життя.
Загадкова людина.
Так.
Навряд чи це хтось, кого я знаю. Але, можливо, це хтось, про кого я чув?
Я вважаю за краще про це не говорити.
Але я певен, що у вас мали бути залицяльники.
Як химерно, оце. Залицяльники. А це поняття включає п’яних селюків, які намагаються помацати жінок на танцях?
Не думаю. Я бачу, що вам некомфортно.
Більше, ніж зазвичай?
Думаю, так. Повернімося до чоловіка, якого ви кохали. Коли це було?
Якого я кохаю.
Добре, кохаєте.
Може, змінимо тему?
Гаразд.
Я не викликала такого великого інтересу, як ви думаєте. Я мала прийняти той факт, що люди мене трохи бояться. І на додачу ще тягар божевілля, звісно. Чому у мене таке відчуття, що ви не хочете облишити цю тему?
Вибачте. Гадаю, мушу сказати, що я здивований, почувши, як ви називаєте себе божевільною людиною.
Я не казала, що так себе називаю. І все ж, якщо я наполягатиму на своєму здоровому глузді, вам доведеться зважити на джерело цього твердження. І, звісно, не дивно, що люди в кімнатах з м’якими стінами мають світогляд, несумісний зі світоглядом тих, хто їх туди помістив.
Ви ж не стверджуєте, що ці два світогляди мають однакову легітимність?
Гаразд.
Що гаразд?
Я не стверджую, якщо це для вас проблема.
Я відчуваю, що ми далі відходимо від теми.
Якої саме?
Ви.
Що ж.
Мені здається, що відчуття чужості — на відміну від простого відчуття відчуження — досить поширене серед пацієнтів з психічними розладами.