А існує такий всесвіт?
У Ґеделя є просто химерні концепції. Циклічність часу функціонує математично, але вона ніяк не пов’язана із зустріччю з вашим померлим дідусем. А от його концепція Бога. Я просто поклала його платонізм у ту саму коробку. Однак він не хотів там залишатися. Поступово до мене дійшло, що ми все ж обговорюємо Ґеделя, і, хоч у нього можуть бути дурнуваті концепції про найрізноманітніші речі, чи справді у нього дурнуваті концепції про математику?
І що ви виснували?
Я досі висновую.
А до чого ви схиляєтеся?
Я повернулася і двічі перечитала його статті 1931 року. Останнього разу, коли я їх перечитувала, вони мені наснилися. Мені наснилася друга стаття. Потім я прокинулася, і коли прокинулася, сон почав розчинятися. Сон і його сюжет. Я знала, що вві сні було якесь розуміння, яке мені було дано, і тепер воно зникало в темряві, тож я сіла в ліжку і прикликала його, але воно просто розвалилося в моїй свідомості, і тоді інсайти цієї праці я побачила у зовсім іншому світлі, але я не знаю, чи сон є частиною цього розуміння, і підозрюю, що ніколи не дізнаюся.
А вві сні були цифри?
Звісно, ось у чому питання, правда? Ні, їх не було. Сон складався виключно з розуміння.
Я не певен, що розумію. Але це більше ніколи не повторювалося?
Це більше ніколи не повторювалося.
І ваш погляд на це змінився.
Так, я почала сумніватися у своєму дотеперішньому матеріалістичному погляді на всесвіт.
Це проявлялося повільно?
Я не знаю. Я не знаю, що означає «повільно». Ґедель розповідає про деяких математиків, які мали трансформаційний досвід. Треба, мабуть, перевірити імена. Він ніколи не мав такого досвіду. Гадаю, він заздрив цим людям. Я думаю, що цей сон досі існує. І він знає, чи варто йому мене знову відвідувати. Або чи варто мені його відвідати. Ґедель любить скаржитися, що люди не розуміють його робіт про невизначеність. Я перечитала їх і побачила, що він, мабуть, мав рацію. Раніше я їх не розуміла.
А тепер ви їх розумієте?
Дайте визначення слову «розумієте».
Гаразд. Рухаємося далі. Ви вважаєте, що математику робить підсвідомість?
Так. Я не знаю математики. Я просто намагаюся записувати її, коли вона з’являється.
Гадаю, ви, мабуть, трохи перебільшуєте.
Можливо. Трохи. Чому це вас цікавить?
Бо вас це цікавить. А давно наснився той сон?
Позавчора вночі.
Неправда.
Шість місяців тому. Може, сім.
Якщо сон… Як там було слово? Знову вас відвідає? Якщо ви його згадаєте, то розкажете мені?
Не знаю. Треба спочатку це розглянути. А якщо він виявиться непристойним?
Непристойна математика?
Звісно. Чому б і ні?
То що ви зрозуміли?
Щодо Ґеделя?
Щодо нього.
Гадаю, я побачила те, що бачив він. Що виявлення меж системи — це не просто виявлення меж. Це також виявлення того, що лежить за цими межами. Просто спочатку треба знайти межі.
А що було за цими межами?
У цьому конкретному випадку — усвідомлення: те, про що ми давно підозрювали, таки є правдою. Що математика не має меж. Що вона невичерпна. Це вже не викликало сумнівів. І тепер треба було сісти й подумати про всесвіт.
І що ви подумали? Про всесвіт.
Вважалося, що наше дослідження матиме труднощі через дедалі меншу доступність емпіричних даних. Навіть коли ми працювали, всесвіт віддалявся.
І що б ви використали в цьому дослідженні?
Гадаю, те єдине, що ми маємо. Наш розум.
І чому ви вирішили, що ваш розум впорається з цим завданням?
Бо ми тут. Нас більше ніде немає. І нам більше немає що знати. Деякі концепції Ґеделя не викликали сумнівів. Я розмірковувала про його платонізм, а потім вирішила, що він не так уже й відрізняється від платонізму Фреґе. Ще раз розглянути? Не дуже допоможе. Я подумала, що, можливо, та сама зухвалість, яка привела їх до фундаментальних ідей, з таким самим успіхом могла б породити й інші дослідження, які неможливо відрізнити від тарабарщини. На деякий час я все це відклала. Але воно не залишилося осторонь. Я дедалі більше не погоджувалася з Арістотелем. Він став здаватися мені більше схожим на його ж тип «чиста дошка». Я зрозуміла, що річ не в тому, що ми не є людьми від народження. Я второпала, що він розумів, що розум має форму, але, схоже, не розумів, що це означає. Розум повинен бути здатний до власного існування.