Дон Хуан
Всі, як один, ми підем за тобою.
Вони йдуть, оголивши шпаги. Чути гамір бою.
З’являється Бріто.
Бріто
Нас оточили.
З усіх боків ворожі ринуть сили.
Оце халепа!
Якби я тільки мав ключі від неба,
То неодмінно
Утік би звідси крізь якусь шпарину.
Приперся здуру —
Тепер повинен рятувати шкуру.
Я трупом краще
Прикинуся, ніж гинути нізащо.
(Падає на землю.)
З’являється мавр, який веде двобій із доном Енріке.
Мавр
Збагни, чужинцю, —
Мої удари наче блискавиці.
Складай-но зброю!
Дон Енріке
Ці трупи християн на полі бою
До помсти кличуть!
Здаватись у полон мені не личить!
Бріто
Небесні сили!
Вони мене ледь-ледь не роздавили.
Мавр і дон Енріке зникають, і з’являється Мулей, який веде двобій із доном Хуаном Коутіньйо.
Мулей
У битві бачу,
Ти, португальцю, маєш тверду вдачу.
Я ж, як не дивно,
Сьогодні поступаюсь добровільно.
Дон Хуан
Лиха година!
Спіткнувся я об труп християнина!
Бріто
Велике горе!
Та гірше трупом бути, мій сеньйоре!
Вони зникають. Потім з’являються дон Енріке і дон Хуан, яких переслідують маври. Далі з’являються король і дон Фернандо.
Король
Віддай-но шпагу!
Ти, португальцю, виявив відвагу.
І я, клянуся,
По-дружньому з тобою поведуся.
Назви ім’я нам.
Дон Фернандо
Я – лицар і, як личить християнам,
Волію вмерти.
З’являється дон Хуан і стає поряд із доном Фернандо.
Дон Хуан
Але спочатку, мавре, вбий мене ти!
Мов за стіною,
Спокійно, дон Фернандо, стій за мною.
Немарно в жилах
Твоїх тече кров лицарів сміливих.
Король
Не може бути!
Я це ім’я не мріяв тут почути.
Що і казати,
Один цей бранець перемоги вартий.
Велінням долі
Твоє життя в моїй, Фернандо, волі.
Жду шпагу конче,
Бо я – король!
З’являється Мулей.
Мулей
Дон Фернандо
Тобі, королю,
Я одному вручаю шпагу й долю.
З’являється дон Енріке.
Дон Енріке
Дон Фернандо
Облиш ці побивання недостойні.
Усе даремне:
Нас доля нині відцуралась, певне.
Король
Твій брат віднині
В моїх руках, і сповнений гордині,
Я міг би страту
Страшну твоєму вигадати брату,
Але у вбивстві
Не бачу я ніякої користі.
Живі інфанти
Скоріше можуть у пригоді стати.
Гадаю, варто
Заручником залишити Фернандо.
Тобі ж, Енріке,
Завдання нині випало велике.
Вертайся знову
До Лісабона й там мою умову
Скоріше доведи до Едуарда:
Сеута буде викупом за брата!
Фернандо, нині
До Феса ми поїхати повинні
З тобою разом.
Дон Фернандо
О Небо, будь моїм дороговказом!
Мулей
(убік)