Мулей
(убік)
Згодитися з ним в усьому
Треба, щоб беззастережно
Він мені й надалі вірив.
(Голосно.)
Ти боїшся недаремно,
Я про бунт і сам вже думав.
Король
Вихід я знайшов і певен,
Що ніхто не схоче більше
Бунтувати проти мене.
Мулей
Що за вихід?
Король
Ти за бранцем
Стежитимеш сам, Мулею,
Бо ні підкуп, ні погрози
Не зламають щире серце.
Охоронцем будь інфанту,
Стережи його ти ревно.
Що б не сталося з Фернандо,
Я за все спитаю з тебе.
(Король іде.)
Мулей
Присягнусь, розмову нашу
Він підслухав, безперечно.
О Аллах!
З’являється Дон Фернандо.
Дон Фернандо
Сумуєш знову?
Мулей
Ти все чув?
Дон Фернандо
Авжеж, Мулею.
Мулей
Так чому тебе дивує,
Що у мене настрій кепський;
Вибирати мушу нині
Я між дружбою та честю,
Між тобою і державцем —
О, роздвоєність страшенна!
Щоб тобі лишитись вірним,
Зрадити влада5ря треба,
Щоб не зрадити, повинен
Принести тебе у жертву.
Що мені робити, Небо?
Стерегти повинен ревно
Я того, кому допіру
Готував щасливу втечу.
Що робити, коли раптом
Ключ од нашого секрету
Опинився у владаря?
Сумніви мене бентежать:
Підкажи скоріш, Фернандо,
Як вчинити тут належить.
Дон Фернандо
Знай, що дружбу та кохання
Із обов’язком і честю
І порівнювати годі.
Королю нема, Мулею,
У душі слуги заміни:
Раджу я беззаперечно
Одному йому служити.
Я – твій друг і це довести
Можу тим, що не бажаю
Стати приводом безчестя;
Хай будь-хто мені свободу
Пропонує – все даремно:
Я ж бо знаю, що від мене
Честь твоя тепер залежить.
Мулей
Ні, не істина, Фернандо,
У словах твоїх, а чемність.
Я – боржник твій, ти ж бо, принце,
Врятував мене від смерті;
І вночі, як і задумав,
Все зроблю я доконечно.
Що б не сталося зі мною,
Знатиму, що ти в безпеці.
Думка про твою свободу
Буде втіхою для мене.
Дон Фернандо
Як же можу я підступно
На таку штовхнути жертву
Друга, що заради мене
Поступитись ладен честю?
Не піду на це ніколи!
Будь і ти моїм суддею:
Що повинен я робити,
Підкажи мені, Мулею.
Волю вибрати, хоч другу
Через мене доведеться
Наложити головою?
Чи на зрадництво ганебне
Підіб’ю його й віддячу
Другу злом за милосердя?
Мулей
Я не знаю, що й казати:
Все погано, як на мене —
«Так» чи «ні» – що відповісти?
Ось вона, страшна дилема:
І погодитись не можу,
І не маю заперечень.
Дон Фернандо
«Так» скажи і знай: віднині,
З волі Божої й своєї,
Я стійким зроблюся принцом
І рабом лишусь у Фесі.