Ми якір нині
В бурхливих водах кинути повинні.
Не бачило ще сонце споконвіку
Таку армаду грізну та велику:
Застигли судна, мов споруди древні,
Гармати цілять в далі чужоземні,
Із хвиль прибою
Виходять вояки на поле бою.
З’являється Дон Енріке.
Дон Енріке
Даремно, не послухавши поради,
Ти біля Феса не схотів пристати
І нам на горе
Для висадки цей край обрав, сеньйоре:
Нас бій чекає —
Сюди численне військо поспішає,
З гір рине супротивник, мов лавина,
І маврами вже повниться долина.
Це Тарудант в Марокко їде з Феса,
А з ним дружина молода, принцеса.
Тут буде страхітливе бойовисько:
Вже чути брязкіт зброї – ворог близько.
Альфонс
Ні, я навмисне
Тут вирішив зустріти військо грізне.
Мій план, Енріке,
Достоїнство таїть в собі велике:
Обравши Фес для висадки десанту,
Я дав би королю і Таруданту
Два війська об’єднати в рать єдину —
А так я маврів поодинці стріну
І з ворогами
Розправлюсь перш, ніж прийдуть всі до тями.
Дон Енріке
Нам небезпек, однак, не обминути.
Альфонс
Я доказів не хочу навіть чути:
Лиш помсти прагну
І зволікати в ділі цім не стану —
Чужі простори
Я канчуком примушу до покори.
Дон Енріке
Згорів цей день тривожний до останку,
Ховається за хвилями до ранку
Вже сонця золотого колісниця.
Альфонс
Нам наша віра, наче блискавиця,
Освітить узбережжя зловороже:
Вона і час, і морок переможе.
Твій дух, Фернандо,
На грізну битву кличе нас завзято:
Звоюємо, здобувши перемогу,
Тобі свободу і величчя Богу!
Дон Енріке
Не обернулась радість би журбою!
Дон Фернандо
(здаля)
До бою, мій королю! Всі до бою!
Альфонс
Ти чув, Енріке?
Крізь стогін вітру долинають крики!
Дон Енріке
Це сурми грають —
Вони на бойовище всіх скликають!
Альфонс
Спішити треба!
Хай перемогу нам дарує небо!
З’являється Дон Фернандо в магістерському вбранні зі смолоскипом.
Дон Фернандо
Так, допоможе
Сьогодні небо вам, бо слово Боже
І вищу волю
Борониш ревно й сміло ти, королю.
Мене звільнити прагнув ти з полону,
Щоб я спочив у храмі після скону,
І я охоче
Розвію смолоскипом морок ночі,
І всі загони
До слави поведу крізь перепони,
Аби збулись, королю мій, сьогодні
Твої бажання й наміри Господні,
І у звитяжній битві за свободу
Твоїм став сходом час мого заходу.
Дон Фернандо зникає.
Дон Енріке
Альфонс
А я сприймаю все, як правду щиру.
Служінням Богу
Здобудемо в цій битві перемогу!
Вони йдуть. З’являються Король Феса та Селім, а вгорі над коном – Дон Хуан і невільник, що несуть труну із доном Фернандо: видно лише віко труни.
Дон Хуан
Подивись, кого ти нині
Без пори життя позбавив,
Варваре, тиране!
Король
Дон Хуан