Дон Мануель
Я не сказав іще всього.
Я в захваті від мужності його.
Тому з душею дорогою
Йому я стану другом і слугою.
Входить Дон Луїс у супроводі іншого слуги, котрий несе кошик, в якому лежить шпага в піхвах.
Дон Луїс
О ні, я ваш слуга, сеньйоре.
Я рану вам завдав собі на горе,
Отож тепер своє життя
І шпагу вам оцю вручаю я:
Вона – призвідниця біди,
Її позбутись хочу назавжди,
Немов слуги, котрий сеньйору
Зло учинив, забувши про покору.
Дивіться, ось знаряддя зла —
Ця шпага, що вам рану завдала.
Її від зла я не вберіг
І кидаю тепер до ваших ніг.
Зламайте шпагу без пощади —
Вона повинна гріх спокутувати.
Дон Мануель
Із ваших рук беру її,
Та шпагу цю я не зламаю, ні!
Мене ви вразили не нею —
Шляхетністю і мужністю своєю,
Тож дякую вам за науку.
Беру її як вірну запоруку
Того, що криця гостра ця
Мене в бою не зрадить до кінця.
Дон Хуан
Я вдячний братовим словам,
Бо мало не забув, що мушу й сам
Вручити гостеві дарунки.
Дон Мануель
Такі шляхетні ви, що ці рахунки
Я, мабуть, не сплачу повік.
Сеньйори, я віднині ваш боржник!
Ті самі й Косме з баулами та торбами.
Косме
Хай двісті тисяч злих чортів,
Плекаючи в собі пекельний гнів,
В безжальній лютості своїй
Обернуться на двісті тисяч змій,
І хай вони на вірну смерть
Мене потягнуть в пекло шкереберть,
Аби скарати, я й тоді
Кричатиму, мов на Страшнім суді,
Що краще б жив я у селі,
Щодня до смерку порався в землі,
Ніж опинився у столиці.
Дон Мануель
Послухай, Косме, не мели дурниці.
Косме
Якби ж то це дурницею було…
Дон Хуан
Косме
Ворог завжди чинить нам на зло.
Дон Луїс
Косме
От біда!
Який же ще, скажіть, як не вода?
Дон Мануель
І що ж, злякався ти води?
Косме
Я навантажений, як мул, ішов сюди,
Та впав зненацька до ковбані
І з ніг до голови забрьохався у твані,
Отож і я, й поклажа ця
Промокли, як то кажуть, до рубця.
Не знаю, як це в дім нести.
Дон Мануель
Іди-но геть! Здається, п’яний ти.
Косме
Ох, був би п’яний я,
То меншою була б і лють моя.
Читав я в книзі про такий случай,
Що розділивсь на сто річок один ручай,
Тож не здивуюсь і тоді,
Якщо вино заграє у воді.
Дон Мануель
Дон Хуан
А він, здається, жартівник.
Дон Луїс
Скажи-но, хлопче,
Якщо книжки читаєш ти охоче,
Як нам зізнався щойно,
Чому ж так непристойно
З листом до мене прив’язався ти?