Косме
А що, коли повік
Тобі й мені не відгадати,
Як потрапляють до кімнати
Листи?
Дон Мануель
Великий жартівник
Цю гру придумав, безумовно.
Особі цій, гадати слід,
Відомий в домі кожен хід,
Щоб скрізь з’являтись безборонно.
Пусті здогадки, любий мій,
Довести здатні до могили,
Але у потойбічні сили
Я не повірю, зрозумій.
Косме
Дон Мануель
Косме
Дон Мануель
Косме
Дон Мануель
Що ти!
Такої не стрічав мерзоти.
Косме
Дон Мануель
Косме
Дон Мануель
Косме
Дон Мануель
Косме
Дон Мануель
Косме
А магів?
Дон Мануель
Косме
Дон Мануель
Косме
Хай нас нещастя обмине!
Чортів немає?
Дон Мануель
Косме
Дон Мануель
Що бродять всюди
І переслідують мене?
Це все дурниці, певна річ!
Замовкни врешті, шарлатане!
Косме
На що ти зважився, мій пане?
Дон Мануель
Слід пильнувати день і ніч.
Будь-що у намірах моїх
Розкрити загадку велику.
Мене не збити з пантелику,
Не вірю я у домових.
Косме
Е ні, я думки не зміню.
Живуть нечисті в цьому домі!
Мені їх витівки відомі:
Немає диму без вогню!
Кінець першої дії.
Кімната доньї Анхели.
Донья Анхела, Донья Беатріс, Ісабель.
Донья Беатріс
Донья Анхела
Зачекай, це лиш початок,
Далі буде цікавіше.
Отже, я розповідала…
Донья Беатріс
…Як на половину гостя
Ти проникла через шафу,
Ходом зовсім непомітним
Дуже просто скориставшись.
Гостеві ти лист підклала
І отримала назавтра
Відповідь.