Выбрать главу

Дон Мануель

Ще добре, дурню, що згадав Ти про листи на півдорозі.

Косме

Бо весь цей час в такій тривозі Я почувавсь, що Боже збав! Яким безглуздям, маячнею Вона здавалася мені, І раптом похолов: «Е ні! Я ж за всією метушнею Забув листи!»

Дон Мануель

От шалапут! Йди до погонича негайно, В дім увійти нам краще тайно – Хай з мулами чекає тут. Ми повертаємось вночі, Будити б не хотів даремно Я сплячих; це було б нечемно, До того ж маю я ключі.

(Косме йде і повертається.)

Косме

Погонич ждатиме, однак Забути раджу про манери: Шукати в темряві папери Не випадає нам ніяк. До того ж може зайвий шум Здійнятися через дрібничку. Ні, краще запалити свічку…

Дон Мануель

Упертюх ти і тугодум! Щоб я господаря збудив? Була б подвійною провина! Забув, що ти всього причина? Згадай-но краще, де лишив Папери ти.

Косме

Клянусь, їй-право, Я і навпомацки знайду Стіл, на якому, на біду, Їх залишив… Не в тому справа.

Дон Мануель

Ну, відчиняй!

Косме

І сміх, і гріх! Боюсь гнівити вас даремне, Не знаючи, куди без мене Примара переклала їх. Бо досі кожна із речей, Що я лишав, на місце інше Пересувалась, навіть гірше: Зникала часом геть з очей!

Дон Мануель

Якщо нема листів, затям, Ми їх розбудимо, а доти Не варто зайвої турботи Все ж завдавати хазяям.

(Йдуть.)

Сцена 18

Донья Анхела й Ісабель виходять із-за шафи.

Донья Анхела

Не чути й звуку вже ніде, Сон-злодій порядкує в домі. Нам підступи його відомі, Він півжиття у нас краде. Поїхав гість, нагода є Портрет забрати в нього нині, Що враженій моїй гордині Ні дня спокою не дає. Ти зачини мене, однак Сама не йди, пильнуй! Тим часом Портрет знайду, й втечемо разом, Бо так безпечніше.

Ісабель

Ще б пак!

(Ісабель йде і причиняє шафу.)

Сцена 19

Навпомацки входять Дон Мануель і Косме. Донья Анхела.

Косме

(пошепки до свого хазяїна, стоячи біля дверей)

Вже відчинив.

Дон Мануель

Мовчи, дурний! Здіймати галас нам не варто, А ти базікаєш багато.

Косме

Від страху ледве я живий! Агов, примаро! Хай їй грець! Якби ота нечиста сила Нам зараз вогник засвітила…

Донья Анхела

Вже час дістати каганець, Що я тримаю під полою, Аби скоріш портрет знайти.

(Дістає каганець, що тримала під накидкою.)