Косме
Над господарем і домом
Сам нечистий, певно, владар,
Бо живе у цьому домі
Дама на ім’я Примара —
З виду жінка, а насправді
Чорт!
Дон Мануель
Косме
Я слуга, прислужник тобто,
Челядин, підлеглий в пана,
Той, хто бозна ради чого
Терпить ці відьомські жарти.
Дон Мануель
Косме
Безумець,
Навіжений, що безглуздо
Через даму потерпає.
Дон Мануель
Косме
Відверто
Відповім на це, що пана
Звуть дон Мануель Енрікес.
Дон Мануель
Косме
Чого б я мав брехати?
Я ж звусь Косме.
Дон Мануель
Боже правий!
Як же ти сюди потрапив?
Я – хазяїн твій! За мною
Слідом йшов весь час ти, мабуть,
Ну, а потім непомітно
Прослизнув у цю кімнату?
Косме
Чи ти ба, дива та й годі!
Як це ти сюди потрапив?
Ти ж подавсь до незнайомки
На побачення відважно!
Щось ти швидко повернувся!
Як же ти, скажи, будь ласка,
Відчинив допіру двері –
Я ж бо ключ од них тримаю?!
Дон Мануель
Косме
Дон Мануель
Брешеш! Щойно був далеко
Я від дому дон Хуана,
В зовсім іншому будинку!
Косме
Я не знаю, що й казати.
Все це витівки примари!
Дон Мануель
Хочеш, щоб згубив я тяму?
Косме
Як тебе переконати?
Вийди в двері ці й одразу
Сам побачиш, опинившись
У знайомій вже вітальні!
Дон Мануель
Що ж, піду й переконаюсь,
Брешеш ти чи правду кажеш.
(Йде.)
Косме
Як звільнитись нам, сеньйори,
Від такої от напасті?
З-за шафи з’являється Ісабель.
Ісабель, Косме, згодом Дон Мануель.
Ісабель
(убік)
Дон Хуан вже вийшов з дому,
Отже, виведу негайно
Дона Мануеля звідси,
Поки він не здогадався…
Тс-с, сеньйоре…
Косме
(убік)
От халепа!
Так змія шипить неначе.
Ісабель
Мій сеньйор вже спить, напевно.
Косме
(убік)
Що це за сеньйор незнаний?
Повертається Дон Мануель.
Дон Мануель
Ісабель