Дон Луїс
До чужого щастя хочу
Смуток домішати, сестро.
Ноші бачив за дверима.
Донья Беатріс, напевне,
Повернулась. Брат, здається,
Прослизнув сюди за нею.
Донья Анхела
І чого ж ти врешті хочеш?
Дон Луїс
Гамір я почув у тебе
І прийшов сюди, бо хочу
Пересвідчитись напевне.
(Піднімає портьєру й бачить донью Беатріс.)
Донья Беатріс
Не криюсь,
Повернулась недаремно
Знову я в цей дім. У батька
Не минувся гнів на мене.
Дон Луїс
Ви збентежені обидві?
О, тут посуд кришталевий,
Фрукти, ласощі, напої!
Донья Анхела
Що ж, коли прийшов, упевнись,
Як жінки за частуванням
Коротають разом вечір.
(З-за шафи чути шум, спричинений Ісабель та Косме.)
Дон Луїс
Донья Анхела
(убік)
Дон Луїс
Там хтось є, клянуся честю!
Дон Хуан би не ховався
В домі власнім, безперечно.
(Хапає каганець.)
Ревнощі мене змагали,
Бо любов палала в серці.
Господи! Тепер вже ясно,
Тут про честь сімейну йдеться!
Боронити честь я мушу.
Каганець в руці у мене
Видається недоречним:
З ним шукаю я безчестя.
(Йде.)
Донья Анхела, Донья Беатріс, служниці.
Донья Анхела
Ми пропали! Брат мій знайде
Зараз дона Мануеля.
Донья Беатріс
Відвела вже до кімнати
Ісабель його, напевне.
А за шафу не проникне
Брат, не знаючи секрету.
Донья Анхела
Що як Ісабель в сум’ятті
Не зачинить хід таємний?
Донья Беатріс
О, тоді погані справи,
І тебе врятує втеча!
Донья Анхела
До твого звернуся батька,
Як звернувся він до мене.
Ти до нас прийшла у горі,
Я в біді піду до тебе.
(Йдуть.)
Кімната дона Мануеля.
Ісабель, Косме, Дон Мануель, згодом Дон Луїс.
Ісабель
(до Косме)
(Йде.)
Дон Мануель
Знов у спальні
Кроки чуються, здається.
З’являється Дон Луїс із каганцем.
Дон Луїс
(убік)
Косме
Дон Луїс
Тут справа темна.
Хто це шафу зрушив з місця?
Косме
З каганцем іде до мене.
Краще я під стіл залізу.
(Ховається під столом.)