— Що ж, тоді нам треба ще дещо прояснити, бо я не хочу, щоби вся моя база передплатників перейшла тобі, щоби ти складав її в магазині Apple, — сказав Бюкіс. — І наступне, що ти зробиш, коли матимеш монополію, — повернешся до мене й скажеш, що мої часописи не мають коштувати чотири долари за примірник, а натомість мають коштувати один долар. Якщо хтось переплачує наш журнал, ми маємо знати, хто то, ми повинні мати змогу створити он-лайнові спільноти для цих людей, і ми потребуємо права особисто розкручувати їх на поновлення передплати.
Джобсові легше було домовитися з Рупертом Мердоком, чия корпорація News Corp. володіла виданнями Wall Street Journal, New York Post, іншими газетами по всьому світі, Fox Studios і Fox News Channel. Коли Джобс зустрівся з Мердоком і його командою, вони також наполягали на тому, що вони мають бути співвласниками інформації по передплатниках, які купували часопис через App Store. Але коли Джобс відмовився, відбулося дещо цікаве. Мердок ніколи не вважався слабким гравцем, але він знав, що в нього не було важелів впливу в цьому питанні, тож він згодився на умови Джобса.
— Ми віддавали перевагу тому, щоби володіти передплатниками, і ми намагалися добитися того, — пригадував Мердок. — Але Стів відмовлявся від угоди на таких умовах, тож я сказав: «Гаразд, давай продовжимо так». Ми не бачили жодних причин робити з того проблему. Він не збирався прогинатися — і я би також не прогнувся, якби був на його місці, — тож я просто сказав «гаразд».
Мердок навіть запустив виключно цифрову щоденну газету, The Daily, підігнану спеціально під iPad. Вона мала продаватися через App Store на умовах, продиктованих Джобсом, за 99 центів на тиждень. Мердок сам привіз команду до Купертіно, щоби показати запропонований дизайн. Нікого не здивувало те, що Джобс уважав його огидним.
— Чи дозволите ви, щоби наші дизайнери допомогли? — запитав він.
Мердок погодився.
— Дизайнери з Apple переробили там щось, — розповідав Мердок, — а наші хлопці поїхали додому і по-своєму переробили старий дизайн, а через десять днів ми поїхали назад і показали їм обидві версії, і Стіву сподобалася більше та, яку зробила наша команда. Ми були ошелешені.
The Daily, яка не була ні серйозним виданням, ні «жовтою» пресою, але чимось посередині — як то USA Today, — не мала великого успіху. Але газета допомогла створити немислимий зв’язок між Джобсом і Мердоком. Коли Мердок запросив Стіва виступити на щорічній конференції для менеджерів News Corp. у червні 2010 року, Джобс зробив виняток у своєму правилі ніколи не виступати на таких заходах. Після обіду Джеймс Мердок узяв у нього інтерв’ю, яке тривало майже дві години.
— Він був дуже прямолінійним і критичним, говорячи про те, що роблять газети в технології, — пригадував Мердок. — Він сказав, що нам складно буде все поставити на свої місця, оскільки ми — в Нью-Йорку, а всі, хто добре розбирається в технології, працюють у Силіконовій Долині.
Це не дуже сподобалося президенту цифрової мережі Wall Street Journal Ґордону Маклеоду, який висловив свою незгоду з цього приводу. Наприкінці зустрічі Маклеод підійшов до Джобса й сказав:
— Дякую, то був прекрасний вечір, але він, імовірно, відібрав у мене роботу.
Мердок засміявся, коли описував мені цю сцену:
— Як виявилося, то було правдою.
Маклеод через три місяці вже не працював там.
У відповідь на те, що Мердок запросив його виступити на конференції, Джобс сказав, що той мусить вислухати його думку з приводу Fox News, які, на його думку, були деструктивними, завдавали шкоди нації й ставили пляму на репутації Мердока.
— Ви продуваєте з Fox News, — сказав Джобс йому за вечерею.
— Вісь сьогодні не розділяє громадян на ліберальних і консервативних, вісь розділяє їх на конструктивних і деструктивних, і ви зв’язалися здебільшого з деструктивними людьми. Fox News стали неймовірно деструктивною силою в нашому суспільстві. Ви можете бути кращими, але, якщо не дотримуватиметесь обережності, саме це стане вашим спадком.
Джобс сказав, що вважає, начебто Мердоку насправді не подобалося те, як далеко зайшли Fox News.
— Руперт — будівельник, а не руйнівник, — відповів він. — Я мав декілька зустрічей із Джеймсом, і, на мою думку, він зі мною погоджується. Я можу стверджувати це.
Мердок згодом сказав, що звик уже до того, що такі люди, як Джобс, скаржаться на Fox.
— Стів просто має лівосторонній погляд на це.
Джобс хотів, щоби той змусив своїх хлопців зібрати докупи тижневі шоу Сіна Ганніті та Ґлена Бека, — бо вважав, що вони були більше деструктивними, ніж програми Білла О’Рейлі, — і Мердок погодився зробити це. Джобс згодом сказав мені, що планував попросити команду Джона Стюарта, щоби вони зробили таку ж підбірку, аби Мердок міг подивитися її.
— Я був би радий подивитися, — сказав Мердон, — але він не надіслав її мені.
Мердок і Джобс так потоваришували, що Мердок приїжджав до нього додому в Пало-Альто на вечерю ще двічі протягом наступного року. Джобс жартував, що йому треба було ховати кухонні ножі для таких випадків, оскільки боявся, що його ліберальна дружина поріже Мердока на шмаття, коли той зайде. Зі свого боку, Мердок, як повідомлялося в пресі, видав прекрасну фразу про органічні веґанські страви, які зазвичай подавалися: «Вечеряти у Стіва — це прекрасний досвід, якщо ви виберетеся з його дому до того, як місцеві ресторани зачиняться». На жаль, коли я запитав Мердока, чи він справді це казав, той не міг пригадати такого.
Одні відвідини припали на початок 2011 року. Мердок мав проїжджати через Пало-Альто 24 лютого, і він написав Джобсу повідомлення. Він не знав, що Стіву в той день виповнялося п’ятдесят шість років, і Джобс не згадав про це, коли відповів йому на повідомлення й запросив на вечерю.
— Таким чином я хотів переконатися, що Лорін не зможе накласти вето на цей план, — жартував Джобс. — То був мій день народження, тож вона мусила дозволити мені запросити на нього Руперта.
Ерін та Ів були вдома, а Рід прибіг підтюпцем від Стенфорда до кінця вечері. Джобс похвалився кресленнями для запланованої яхти, і Мердок уважав, що вона виглядала прекрасно зсередини, але «трохи занадто просто» зовні.
— Те, що Джобс так багато говорив про спорудження цієї яхти, справді показує величезний оптимізм, із яким він ставився до свого здоров’я, — сказав згодом Мердок.
Під час вечері вони говорили про важливість сприяння розвитку підприємницької та винахідливої культури в компанії. Sony так і не змогла зробити цього, сказав Мердок. Джобс погодився.
— Я вважав, що справді велика компанія не може мати чіткої корпоративної культури, — сказав Джобс. — Але зараз я вірю, що її таки можна створити. Мердок зробив це. Я думаю, що також зробив це в Apple.
Більша частина розмови за вечерею була присвячена питанням освіти. Мердок саме взяв на роботу Джоеля Кляйна, колишнього керівника Нью-Йоркського міського департаменту освіти, щоби він розпочав цифровий курс навчання. Мердок пригадував, що Джобс не дуже вірив у твердження, що технологія могла змінити освіту. Але Джобс погоджувався з Мердоком, що випуск паперових підручників буде підірваний виходом цифрових навчальних матеріалів.
Насправді Джобс мав бачення на те, щоби провести революцію також і в справі видавництва підручників. Він уважав, що ця індустрія, яка приносила 8 мільярдів щорічного прибутку, дозріла до цифрового знищення. Він так само був вражений фактом, що багато шкіл заради безпеки не встановлювали шафок із замками, тож дітям доводилося таскати важезні наплічники на собі.
— iPad розв’яже цю проблему, — сказав він.