— Звісно, в нього є певні зв’язки, — продовжував він. — І в цього Стейна — також. Але без вашого капіталу й досвіду, без вашої винахідливості що вони можуть зробити? Навіть цю Чаринг-Крос не змогли пустити в хід, не кажучи вже про інші лінії. Нічого в них без вас не вийде.
— Мабуть, ви маєте рацію, де Сото, — сказав Ковпервуд, щиросердно посміхаючись своєму відданому помічникові. — Я побачуся з Грівзом і Геншо, імовірно, у вівторок. І можете бути впевнені, я цю справу не випущу з рук. Ну, а щодо Чаринг-Крос, то можемо поїхати завтра? По-моєму, варто було б відразу оглянути не тільки цю, але й обидві головні лінії.
— Чудово, шефе! О першій вам буде зручно? Я вам усе покажу, і до п’ятої ви вже повернетеся сюди.
— Гаразд! І ще одне: ви пам’ятаєте Геддонфілда? Лорда Геддонфілда, який декілька років тому приїздив до Чикаґо й викликав так страшенний галас? Палмери, Філди, Лестери — так і ходили довкола нього, пам’ятаєте? Я приймав його в своєму заміському будинку. Такий жвавий, самовпевнений тип.
— Аякже! Звичайно, пам’ятаю, — сказав Сіппенз, — він, здається, тоді хотів увійти в пакувальний бізнес?
— Так, і до моїх підприємств також хотів долучитися. Я вам про це ніколи не розповідав?
— Ні, не розповідали, — сказав Сіппенз зацікавлений.
— Отож, сьогодні вранці отримав від нього телеграму: запрошує до себе в маєток, у Шропшир, здається. На суботу й неділю.
Ковпервуд узяв телеграму зі столу.
— Маєток Беритон, Шропшир.
— Цікаво! Адже він пов’язаний з компанією Сіті — Південний Лондон. Акціонер чи навіть директор. До завтра я для вас все про нього дізнаюся. Можливо, він теж зацікавлений у розширенні лондонської підземки й хоче поговорити з вами про це? Ну, якщо це так і він налаштований дружньо — то він може бути вам корисним. Для іноземця в чужій країні, самі розумієте...
— Так, так, ясно, — відповів Ковпервуд. — Можливо, тут справді пощастило. Треба поїхати. А ви спробуйте з’ясувати все, що можна, і завтра о першій приїжджайте за мною.
Виходячи, Сіппенз зіткнувся у дверях із Джеймісоном, який ніс ще цілу купу листів і телеграм, але Ковпервуд відмахнувся від нього.
— Ні, ні, Джеймісоне. Більше нічого до понеділка. Напишіть Грівзу й Геншо, що я радий буду бачити їх у себе у вівторок вранці об одинадцятій. І ще зв’яжіться із Джаркінсом і скажіть йому, щоб він поки нічого не робив до моїх розпоряджень. Телеграфуйте лордові Геддонфілду, що містер і місіс Ковпервуд із задоволенням приймають його запрошення, довідайтеся, як туди дістатися, і замовте квитки. Якщо ще щось без мене прийде, покладіть до мене на стіл. Я завтра подивлюся.
І він залишив кабінет, спустився в ліфті й, вийшовши на вулицю, гукнув екіпаж. Хоча спочатку він назвав кучеру Оксфорд-стрит, але, проїхавши два квартали, він підняв віконечко й крикнув:
— Кут Оксфорд та Юбері-стрит, поверніть ліворуч.
І, вийшовши з екіпажа, Ковпервуд через провулки рушив до готелю «Кларидж».
Розділ 24
Ковпервуд ставився до Береніс водночас і як до жінки, і як до дитини. Молодість Береніс, її обдарованість і краса незмінно викликали в нього почуття замилування, бажання захистити її, надати можливість розвинутися цій багатій натурі. Водночас в його ставленні було так само багато чуттєвості, як і в неї, хоч інколи це його мимоволі бентежило — такою дивною видавалося йому поєднання його шістдесяти років з її юністю. З іншого боку, її твереза завбачливість, її розсудливість — а в цьому вона подеколи не поступалася йому самому — наповнювали його гордістю і додавали впевненості в своїй силі. Її самостійність і енергія спонукали його не стільки до нарощування капіталу, скільки до того, аби надати їй усі можливості виявити себе, забезпечити їй положення в суспільстві. Саме цим пояснювався його приїзд до Лондона, і це надавало йому такого важливого значення. І тепер, побачивши її веселою, сповненою життя, він схопив її у свої обійми і водночас немов відчув, як йому передається її радісна впевненість.
— Ласкаво просимо до Лондона! Отже, Цезар перейшов Рубикон! — привітала вона його.
— Дякую, Беві, — сказав він, випускаючи її. — Я отримав твою телеграму й тепер зберігаю як коштовність. Але ж дай мені подивитися на тебе! Походи по кімнаті!