Розділ 31
Незважаючи на те, що обидві сторони домовилися не повідомляти поки що пресу про передачу лінії Чаринг-Крос, проте новина якось просочилася, — можливо, через чутки, що виходили від Райдера, Келторпа й Делафілда. Як акціонери і водночас службовці Електротранспортної компанії, що тепер втратила своє майно, вони побоювалися за своє майбутнє і нерідко обговорювали це питання. Тож невдовзі Ковпервуда почали турбувати репортери, що жадали почути від нього підтвердження чуток.
Ковпервуд відверто повідомив їм, що передача Чаринг-Крос уже оформлюється і найближчим часом буде належним чином зареєстрована. Також він додав, що приїхав до Лондона не з метою щось купувати, оскільки його підприємства в Америці вимагають від нього масу часу й сил, але що тут, у Лондоні, дехто з підприємців, пов’язаних із прокладанням підземної дороги, звернувся за порадою до нього як до фахівця в галузі фінансування й експлуатації міського транспорту. Покупка лінії Чаринг-Крос сталася саме внаслідок таких розмов, і він також обіцяв приділити увагу деяким іншим проектам. Чи приведе це надалі до об’єднання системи лондонського підземного транспорту і чи візьметься він за будівництво мережі, залежатиме від подальшого вивчення ситуації.
У чиказькій пресі ця заява викликала люті коментарі, схожі радше на гарчання. Цей безжальний шахрай, якого тільки-но вигнали з цього міста, з’являється в Лондоні і за допомогою своїх капіталів і властивої йому хитрості й нахабності підлещується до властей цього величного міста, що довіряють йому вирішення проблеми лондонського підземного транспорту! Це вже занадто! Вочевидь, англійцям просто не спало на думку поцікавитися його лихим минулим. Але варто їм познайомитися з його біографією, перед ним так само зачиняться всі двері, як це сталося і, власне, як це довгі роки було в Чикаґо! Такі самі нещадні коментарі з’явилися слідом за цим у газетах деяких інших американських міст, чиї редактори й репортери підхопили тон своїх колег з Чикаґо.
З іншого боку, у лондонській пресі відгук був украй доброзичливим, що, втім, не дивно, позаяк її суспільні, фінансові й політичні думки відзначаються вищою мірою реалістичним підходом і ніколи не спираються на поголос. «Дейлі мейл» висловила думку, що такий фінансист і організатор, як містер Ковпервуд, може блискуче вирішити проблему лондонського підземного транспорту, який давно вже з його застарілим обладнанням не задовольняє потреби населення столиці. «Кронікл» скаржилася на відсутність ініціативи в англійських фінансистів і виражала благочестиві сподівання на те, що коли вже американець, десь у Чикаґо, зумів розгледіти, що їм потрібно, то, може бути, тепер лондонські підприємці прокинуться й почнуть діяти самі. Подібні замітки з’явилися в «Таймс», «Експрес» та інших газетах.
Із суто фінансової точки зору ці коментарі, на погляд Ковпервуда, не провіщали нічого доброго. Вони привернуть увагу до його планів не тільки англійських, але й американських ділків, і спровокують спротив. І тут він не помилився. Тільки-но чутки про продаж лінії Чаринг-Крос отримали офіційне підтвердження й у газетах з’явилися нові замітки про те, що до Ковпервуда звертаються з різними пропозиціями й що він, очевидно, схильний приділяти увагу питанням лондонського підземного транспорту, — усі великі акціонери Районної й Метрополітен — двох ліній, що зазнали найбільшої критики, — страшенно обурилися, що в майбутньому обіцяло сильну протидію з їх боку.
— Ковпервуд! Ковпервуд! — фиркав лорд Колвей, великий акціонер і один із дванадцяти директорів компанії Метрополітен і компанії Сіті — Південний Лондон. Колвей снідав, поклавши — з принципових міркувань гідності — праворуч від себе «Таймс», але зараз він читав свою улюблену «Дейлі мейл». — Хто такий, чорт забирай, цей Ковпервуд? Певно, один із цих американських вискочок, що нишпорять по всьому світу й суються не у свої справи. Цікаво, хто такі його так звані радники — мабуть, це Скерр із цим його проектом Бейкер-стрит — Ватерлоо? Чи Віндем Віллетс із його ідеєю Дептфорд — Бромлей? І, звісно, Грівз і Геншо, що прагнуть вхопитися за якийсь контракт. А Електротранспортна компанія й рада позбутися турботи.