Марія Резштадт дуже вразила Ейлін. Зовнішність її мимоволі приковувала до себе увагу. Висока струнка фігура, рівне чорне волосся, дивні сірі очі й сліпучий вечірній туалет, схожий на туніку із червоного оксамиту, що спадав мальовничими складками. Повна протилежність Ейлін — ніяких прикрас, гладке волосся, стягнуте вузлом на потилиці, відкрите чоло. У її поведінці з Кастро відчувалося, що вона не надто тримається за нього і то тільки через те, що його гучна популярність привертає увагу також до неї. Вона одразу почала розповідати Ейлін і Толліферу, що вони з Кастро тільки-но повернулися з подорожі по Балканах, і така відвертість, — Толліфер казав їй, що Марія Резштадт і Кастро просто давні знайомі — трохи вразила Ейлін, адже вона, попри свої особисті грішки, завжди благоговійно поважала світські умовності. Одначе ця жінка, така спокійна, самовпевнена, практично ні в що не ставить вимоги суспільства. Ейлін була зачарована.
— Ви знаєте, на Сході, — розповідала мадам Резштадт, — жінки справжні рабині. Насправді у них там вільні тільки циганки, але в циганок, звичайно, немає ніякого становища в суспільстві. А от дружини усіляких сановників і титулованих людей справжні рабині, живуть у страху перед своїми чоловіками.
Ейлін сумно посміхнулася.
— Мабуть, це не тільки на Сході... — сказала вона.
Марія Резштадт уважно подивилася на Ейлін, і губи її здригнулися в посмішці.
— Ні, — відповідала вона, — звісно, не тільки! І в нас тут є рабині. І в Америці теж, та-а-ак? — додала вона, вимовляючи слова на американський лад.
Ейлін розреготалася. Вона подумала про свою рабську прихильність до Ковпервуду. Але ж чому так? Чому ця жінка почуває себе такою незалежною, живе як хоче, ні до кого не прив’язана, принаймні це не приносить їй ніяких мук, тоді як вона... І їй дуже захотілося познайомитися ближче з цією Марією Резштадт, щоб навчитися в неї цьому спокою і вмінню зневажати суспільну думку.
Мадам Резштадт зі свого боку теж, очевидно, зацікавилася Ейлін. Вона розпитувала її про життя в Америці, запитала, чи довго вона пробуде в Парижі, де вона зупинилася, і запропонувала зустрітися наступного дня й піти куди-небудь разом поснідати. Ейлін радісно погодилася.
Водночас думки її безупинно поверталися до ранкової прогулянки з Толліфером, до всіх їхніх численних походів по різних ательє і крамницях. Поради й рекомендації, яких вона наслухалася у всіх цих модних закладах, відкрили їй очі: виявляється, вона недостатньо стежить за своєю зовнішністю, вона виглядає зовсім не так, як їй личить. Водночас її запевняли, що все це аж ніяк не пізно виправити. Потрібні лише доктор, масажистка, дієта і якийсь новий метод масажу для обличчя. Вона може і має змінитися. І все це придумав Толліфер. Але з якою метою? Навіщо йому це потрібно? Вона дотепер не зауважувала, щоб він дозволяв собі з нею якусь фамільярність. У них просто дуже гарні дружні відносини. Ейлін ніяк не могла пояснити собі, що це значить? Врешті, яка ріниця? Ковпервуд нею не цікавиться, тож їй самій треба якось наповнити своє життя.
Повернувшись до себе в номер, Ейлін раптом відчула гостру тугу за кимось, з ким вона могла б поділитися всіма своїми прикростями. Якби в неї був хтось, нехай одна людина у всьому світі, з якою вона могла б розслабитися і просто бути собою. Щось вона відчула в цій Марії Резштадт, що так міцно потиснула їй руку, коли вони прощалися, — можливо, вона могла б стати таким другом або хоча його подобою.
Одначе десять днів, які Ейлін планувала провести в Парижі, промайнули дуже швидко. Але все складалося так, що вона зараз аж ніяк не могла повернутися до Лондона. Адже Толліфер організував їй цілу кампанію за допомогою армії фахівців, які мали не тільки оновити її фізично й естетично. І на це потрібен час, але ж, можливо, це змінить її стосунки з Ковпервудом. Молодість ще не пішла, казала собі Ейлін, і зараз, коли Ковпервуду доводиться вести таку тяжку боротьбу в лондонських ділових колах, можливо, йому буде приємно мати коло себе близьку людину, навіть якщо він і не має до неї ніяких палких почуттів. В Англії, де йому потрібно забезпечити собі стійке становище у суспільстві, можливо, він захоче надати своєму життю з нею більшої сталості, адже це в його ж інтересах, він навіть буде задоволений цим.