Выбрать главу

Щойно він потягнувся до свого третього клунка, Джакс показав пальцем.

— Що то таке?

— Окуляри, — відповів мідник. — Це друга пара очей, що допо­магає людині бачити краще, — взяв їх і надів Джаксові на обличчя.

Джакс роззирнувся довкола.

— Усе начебто таке саме, — сказав він. А тоді підвів погляд. — Що це?

— Це зорі, — відповів мідник.

— Ще ніколи їх не бачив, — він повернувся, досі дивлячись угору. А тоді заціпенів. — А що то таке?

— То місяць, — відповів мідник.

— Гадаю, він зробив би мене щасливим, — сказав Джакс.

— Що ж, от і маєш, — мовив із полегшенням мідник. — Ось тобі твої окуляри…

— Дивлячись на нього, я не почуваюся щасливим, — заперечив Джакс. — Так само як не насичуюся, коли дивлюся на свою вечерю. Я хочу його. Хочу ним володіти.

— Я не можу дати тобі місяць, — сказав мідник. — Він мені не належить. Він належить лише самому собі.

— Мене задовольнить тільки місяць, — відповів Джакс.

— Що ж, тут я тобі нічим не допоможу, — промовив мідник і тяжко зітхнув. — Мої клунки та все, що в них лежить, твої.

Джакс кивнув, не всміхаючись.

— І ось мій ціпок. Він гарний і міцний.

Джакс узяв його однією рукою.

— А ти не будеш проти, — нехотячи додав мідник, — залишити мені капелюха? Я його люблю…

— Він мій по праву, — заперечив Джакс. — Якщо ви його любили, не треба було його програвати.

Мідник, насупившись, передав капелюха.

Темпі видав низький гортанний звук і похитав головою. Геспе всміхнулася й кивнула. Вочевидь, навіть адеми знають, що нечемно поводитися з мідником — це на біду.

Тож Джакс умостив капелюх на голові, взявся за ціпок і зібрав клунки мідника. Знайшовши третій, досі не розкритий, він запитав:

— А що лежить тут?

— Те, чим ти вдавишся, — сплюнув мідник.

— Не треба ображатися через капелюх, — відповів хлопчина. — Мені він потрібніший, аніж вам. Щоби знайти місяць і зробити його своїм, мені доведеться далеко пройти.

— Якби ти не забрав мого капелюха, то я міг би допомогти тобі спіймати місяць, — сказав мідник.

— Я залишу вам розбитий будинок, — мовив Джакс. — Це вже щось. Хоча лагодити його доведеться вам.

Джакс надів на лице окуляри й пішов дорогою в бік місяця. Йшов він усю ніч і зупинився аж тоді, коли місяць заховався за горами.

Так Джакс ішов день за днем, нескінченно шукаючи…

***

Дедан пирхнув.

— Це якось аж надто знайомо звучить! — пробурмотів він досить голосно, щоб почули всі. — Цікаво, чи просирав він свій час так, як ми свій?

Геспе зиркнула на нього. У неї стиснулися м’язи в щелепі.

Я тихо зітхнув.

— Ти наговорився? — єхидно спитала Геспе, гнівно придивившись до Дедана.

— Що таке? — запитав Дедан.

— Стулися, поки я розповідаю свою історію, — ось що таке, — відказала Геспе.

— Усі інші теж висловилися! — він обурено звівся на ноги. — Навіть німий долучився, — махнув рукою в бік Темпі. — Як так вийшло, що шипиш ти лише на мене?

Геспе покипіла якусь мить, а тоді сказала:

— Ти намагаєшся влаштувати скандал посередині моєї історії — ось чому.

— Казати правду — це не влаштовувати скандал, — забурчав Дедан. — Хтось тут та й мусить говорити щось розумне.

Геспе сплеснула руками.

— Ти продовжуєш у тому ж дусі! Не можеш заспокоїтися на один вечір? Ти не впускаєш жодної нагоди понити й по­бурчати!

— Принаймні я кажу те, що думаю, коли з чимось не погоджуюся, — сказав Дедан. — Я не поводжусь як боягуз.

Геспе зблиснула очима, і я здуру вирішив утрутитися.

— Гаразд, — перебив я, глипаючи на нього. — Якщо ти маєш кращу ідею, як знайти цих людей, послухаймо її. Обговорімо її по-дорослому.

Моє втручання нітрохи не сповільнило Дедана, а просто вказало йому на мене.

— А звідки тобі знати, що таке дорослі? — запитав він. — Мені до смерті обридло, що зі мною зверхньо балакає якийсь хлопчак, у якого ще, певно, й волосся на яйцях не виросло.

— Я певен, що мейр, якби знав, які в тебе волохаті яйця, поставив би тебе за головного, — відповів я, сподіваючись, що роздратую його своїм спокійним тоном. — На жаль, виглядає на те, що він цього не помітив і натомість обрав мене.

Дедан вдихнув, але заговорити не встиг: утрутився Темпі.

— Яйця, — з цікавістю проказав адем. — Що таке яйця?

Тут Дедан умить випустив із себе повітря й повернувся до Темпі, одночасно роздратований і звеселений. Здоровань-­найманець захихотів і дуже характерно поворушив зігнутою долонею між ногами.