— Хлопче, — сказав він, — як ше раз мене переб’єш, я тобі зуби виб’ю, — промовив він, ні на чому особливо не наголошуючи — наче давав мені знати, що я неодмінно намокну, якщо стрибну в річку.
Тем знову повернувся до Темпі.
— Чого ти думаєш, ніби вартий трьох йотів на день?
— Хто купує мене, той купує оце, — Темпі підніс руку. — І це, — показав на руків’я меча. — І це, — потицяв у шкіряний ремінець, що міцно припинав його характерні червоні шати адема до грудей.
Здоровань сильно вдарив долонею по столу.
— То он у чому таємниця! — проказав він. — Мені треба розжитися червоною сорочкою!
Тут уся зала захихотіла.
Темпі похитав головою.
— Ні.
Тем нахилився вперед і вдарив товстим пальцем по одному з ремінців поряд із плечем Темпі.
— Хочеш сказати, шо я не маю права носити файну червону сорочку, як у тебе? — ще раз ударив по ремінцю.
Темпі невимушено кивнув.
— Так. Ти недостатньо вправний.
Тем несамовито вишкірився.
— А якби я сказав, шо твоя мамця — курва?
У залі стало тихо. Темпі повернувся до мене. «Цікавість».
— Що таке курва?
Ясна річ, ми не згадували цього слова за останній виток. Пів секунди я думав, чи не збрехати, але так я просто не міг.
— Він каже, що твоя мати — людина, якій чоловіки платять за статеву близькість.
Темпі знову повернувся до найманця й люб’язно кивнув.
— Ти дуже добрий. Я дякую тобі.
Тем спохмурнів, неначе запідозрив, що з нього кепкують.
— Ах ти боягуз. Та я за гнутий гріш дав би тобі такого прочухана, шо ти ходив би з прутнем навиворіт.
Темпі знову повернувся до мене.
— Я не розумію цього чоловіка, — промовив він. — Він намагається купити статеву близькість зі мною? Чи він бажає битися?
Зала вибухнула сміхом, і Темове лице під бородою стало криваво-червоним.
— Я цілком певен, що він хоче побитися, — відповів я, сам намагаючись не засміятись.
— А… — сказав Темпі. — Чому він не каже? Навіщо все це… — помахав пальцями вперед-назад і запитливо поглянув на мене.
— Переливання з пустого в порожнє? — підказав я.
Впевненість Темпі спонукала мене розслабитися, та й сам я був не від того, щоб трохи позбиткуватися. Я бачив, як легко адем розібрався з Деданом, і тому з нетерпінням чекав на можливість побачити, як він виб’є трохи нахабства з цієї кінської дупи.
Темпі знову поглянув на здорованя.
— Якщо бажаєш битися, негайно припини переливати з пустого в порожнє, — адем широко змахнув рукою, показуючи на решту зали. — Піди знайди інших охочих битися з тобою. Приведи достатньо жінок, щоб почуватися в безпеці. Добре? — Моєї тимчасової розслабленості як не бувало: Темпі знову повернувся до мене, і в його голосі добре відчувалося роздратування. — Ви постійно балакаєте.
Тем потупав назад, до столика, за яким сиділи й кидали кості його друзяки.
— Ну гаразд… Ви його чули. Цей малий гівнюк каже, шо вартий нас чотирьох, то покажімо йому, якої шкоди ми можемо завдати. Брендене, Вене, Джейн, ви в ділі?
Лисий чоловік і висока жінка з усмішками звелися на ноги. Однак третій у компанії зневажливо махнув рукою.
— Теме, я надто п’яний, щоб битись як годиться. Але й не наполовину такий п’яний, щоб піти проти кривавої сорочки. Вони б’ються як скажені. Я видів.
Я знав, що таке бійки в корчмах. Можна подумати, ніби в такому місці, як Університет, вони трапляються рідко, але алкоголь — великий зрівнювач. Після шести-семи добрих порцій випивки немає практично жодної різниці між мірошником, який погиркався з дружиною, й молодим алхіміком, який кепсько склав іспити. Їм однаково кортить обдерти кісточки пальців об чужі зуби.
Навіть в «Еоліяні», хай який він був інтелігентний, траплялося вдосталь сутичок. Той, хто затримувався в ньому досить надовго, мав чималі шанси побачити, як які-небудь двоє шляхтичів у вишивці б’ють один одному пики.
Я хочу сказати ось що: музикант бачить чимало бійок. Хтось ходить до корчем пити. Хтось іде грати в кості. Деякі люди йдуть нарватися на бійку, а ще хтось іде з надією подивитися на бійку.
Страждають люди від цього не так сильно, як можна очікувати. Зазвичай не трапляється нічого гіршого за синці й розсічені губи. Якщо не пощастить, можна втратити зуб або зламати руку, але між товариською бійкою в корчмі й побоїщем у підворітні є величезна різниця. Бійки в корчмах мають правила, а довкола завжди стоїть безліч неофіційних суддів, які можуть їх застосувати. Якщо діло починає кепсько пахнути, глядачі хутко втручаються й рознімають учасників, адже цього не можна не бажати собі самому.