Елодін задумливо поворушив ротом, неначе намагаючись витягнути з-поміж зубів шматок хряща. А тоді вдоволено кивнув:
— Гарно, — і показав на Уреша.
— Нескінченність можна ділити нескінченну кількість разів, і частки, які вийдуть, однаково будуть нескінченно великими, — промовив Уреш зі своїм дивним ленаттським акцентом. — Але якщо розділити число, відмінне від нескінченності, на нескінченність, частки, які вийдуть, будуть не-нескінченно малими. Оскільки вони є не-нескінченно малими, але їхня кількість нескінченна, їхня сума при зворотному додаванні буде нескінченна. Це вказує на те, що будь-яке число насправді є нескінченним.
— Ого, — промовив Елодін, витримавши довгу паузу, і серйозно тицьнув пальцем у ленаттця. — Уреше, ось тобі наступне завдання: переспи з кимось. Якщо не знаєш, як це робиться, підійди до мене після заняття.
Він повернувся до Інісси.
— Іллійці так і не вигадали писемності, — сказала вона.
— Неправда, — відповів Елодін. — Вони послуговувалися системою плетених вузлів, — він зробив якийсь складний жест обома руками, неначе переплітаючи щось. — І робили це задовго до того, як ми почали нашкрябувати піктограми на шкурах овець.
— Я не кажу, що вони не фіксували мовлення, — пробурмотіла Інісса. — Я сказала «писемність».
Елодін примудрився показати, що безмежно знуджений, просто знизавши плечима.
Інісса насупилася на нього.
— Гаразд. У Скерії є собаки, які народжують через рудиментарний пеніс, — заявила вона.
— Ого, — промовив Елодін. — Добре. Так.
Показав на Фелу.
— Вісімдесят років тому в Медиці виявили, як можна видаляти катаракту з очей, — сказала Фела.
— Я вже знаю, — відповів Елодін, зневажливо махнувши рукою.
— Дозвольте договорити, — попросила Фела. — Збагнувши, як це робити, вони дістали змогу повертати зір людям, які взагалі не могли бачити до цього. Ці люди не осліпли, а народилися незрячими.
Елодін із цікавістю схилив голову набік.
Фела продовжила:
— Коли вони діставали змогу бачити, їм показували предмети. Кулю, куб і піраміду на столі, — говорячи, Фела показувала ці тіла жестами. — Тоді зцілювачі питали в них, який із трьох предметів круглий.
Фела спинилася задля ефекту, глипаючи на всіх нас.
— Вони не могли цього сказати, просто дивлячись на предмети. Цим людям спершу треба було їх помацати. Лише помацавши кулю, вони розуміли, що вона і є круглою.
Елодін закинув голову назад і з задоволенням розсміявся.
— Справді? — перепитав він.
Вона кивнула.
— Приз дістається Фелі! — вигукнув Елодін, підкинувши руки вгору. Сягнув у кишеню, дістав якийсь брунатний довгастий предмет і сунув їй у долоні.
Вона з цікавістю поглянула на предмет. То був стручок молочаю.
— Квоут іще не говорив, — зауважила Брін.
— Байдуже, — недбало кинув Елодін. — Квоут хріново грає в цікаві факти.
Я якомога гучніше набурмосився.
— Гаразд, — погодився Елодін. — Скажи, що там у тебе.
— Адемські найманці мають таємне мистецтво, що зветься летані, — промовив я. — Саме воно робить їх такими несамовитими в бою.
Елодін схилив голову набік і перепитав:
— Справді? І що це таке?
— Не знаю, — безтурботно відповів я, сподіваючись його роздратувати. — Як я вже сказав, воно таємне.
Елодін, схоже, замислився над цим на мить, а тоді похитав головою.
— Ні. Цікаво, але не факт. Це все одно що сказати, буцімто шалдійські лихварі мають таємне мистецтво, яке зветься фінансія, й саме воно робить їх такими несамовитими в банківських справах. У цьому немає змісту, — він іще раз вичікувально поглянув на мене.
Я спробував пригадати щось інше, та не зміг. Моя голова була повна казок і результатів пошуків інформації про чандріян, які вели у глухий кут.
— Бачиш? — звернувся Елодін до Брін. — Хріново в нього виходить.
— Я просто не знаю, чому ми марнуємо на це час, — різко заявив я.
— Ти маєш цікавіші справи? — запитав він.
— Так! — вибухнув я гнівом. — У мене є тисяча важливіших справ! Наприклад, вивчення імені вітру!
Елодін підняв один палець, спробувавши стати в позу мудреця — щоправда, марно: завадило листя у волоссі.
— Дрібні факти ведуть до великого знання, — наспівно проголосив він. — Так само як дрібні імена ведуть до великих імен.
Елодін плеснув у долоні й завзято потер руками.
— Гаразд! Фело! Розгортай свій приз, і ми зможемо дати Квоутові ту науку, якої він так щиро бажає.
Фела розколола суху оболонку стручка молочаю. Їй у руки посипався білий пушок летючих насінин.