— З Меделін, К’ярою та Елін, — відповіла Шарлотта. — Меделін та Елін заявили, що ніколи в житті не наймали приватного детектива, і відмовилися від коментарів. К’яра каже, що просто засміялася, коли їй подзвонили з «Дейлі мейл», і кинула слухавку.
— Та звідки вони знають, що я зустрічався з Елін? — спитав Страйк більше у себе, ніж у Шарлотти. Той роман хоч і погано скінчився, але наче протікав максимально приховано з боку обох сторін.
— Любий, хіба людям заткнеш рота, — зітхнула Шарлотта. — Ти мусив би бути обізнаним про такі речі, адже змушувати людей говорити — твоя робота. Я просто хотіла, щоб ти знав, що ніхто їм не допомагає, а я зробила все можливе. Ми з тобою так довго були разом, і це… це мусить щось означати.
Страйк спробував знайти якісь слова і зрештою бовкнув:
— Ну, дякую.
— Завжди будь ласка, — відповіла Шарлотта. — Знаю, ти вважаєш, що я хочу зруйнувати твоє життя, але це не так. Не хочу.
— Я ніколи не думав, що ти хочеш зруйнувати моє життя, — відповів Страйк, потираючи обличчя рукою. — Тільки що ти не від того, щоб трошки його збурити.
— Про що ти?
— Коли ти підкидала лайно на вентилятор, — відповів Страйк. — З Меделін.
— А, — промовила Шарлотта. — Так… не без того.
Страйк проти волі засміявся.
— Як ти? — спитав він. — Як здоров’я?
— Я в нормі.
— Справді?
— Так. Адже хворобу виявили дуже рано.
— Що ж, дякую за допомогу з «Дейлі мейл». Сподіваюся, їм просто не вистачить матеріалу.
— Блуї, — пристрасно промовила вона, і в Страйка упало серце.
— Що?
— Ми можемо зустрітися? Випити разом. Просто випити. Трохи поговорити.
— Ні, — втомлено відповів Страйк.
— Чому ні?
— Тому що, — відповів він, — усе скінчено. Я тобі вже казав. Між нами все скінчено.
— І ми не можемо лишитися друзями?
— Господи Ісусе, Шарлотто. Ми ніколи не були друзями. У цьому і проблема. Ми, трясця, ніколи не були друзями.
— Як ти можеш таке казати?
— Бо це правда, — з притиском відповів Страйк. — Друзі не вчиняють з друзями так, як ми вчиняли одне з одним. Друзі підтримують одне одного. Бажають одне одному добра. Не рвуть одне одного на клоччя, щойно виникає проблема.
Шарлотта важко дихала у слухавку.
— Ти з Робін, так?
— Моє особисте життя тебе більше не стосується, — відповів Страйк. — Я сказав тобі тоді у пабі, що бажаю тобі всього найкращого, але я не…
Шарлотта поклала слухавку.
Страйк опустив телефон на стіл і знову потягнувся по електронну сигарету. Кілька хвилин пішло на те, щоб навести лад у думках. Зрештою він повернувся до графіку на екрані, зосередився на Літтлджоні і, трохи поміркувавши, знову взяв мобільний у руки і ще раз набрав Шпеника.
48
…порочність ницого мужа обертається проти нього. Його дім розпадається. Тут діє закон природи.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Скоро пополудні у вівторок Страйк піднімався ескалатором зі станції «Слоан-Сквер», готуючись перехопити стеження за Біґфутом, який знову віддавався улюбленому дозвіллю в готелі із секс-працівницями. Серед невеликих плакатів на стінах тунелю, більшість із яких рекламувала вест-ендські вистави чи продукти для догляду, Страйк помітив кілька привабливих портретів Тата Джея з серцеподібним логотипом УГЦ і слоганом: «Ти припускаєш, що це можливо?»
Щойно детектив вийшов зі станції на поливану дощем вулицю, його мобільний задзвонив, і у слухавці почувся дивно нерозбірливий голос Шаха:
— Бзяб його.
— Що-що?
— Забизаб його на камеру, як биходиб з номера, з дібчиною у самих банчохах і більше без нічого… дідько, кроб іде.
— Що сталося? — спитав Страйк, хоча вже і сам здогадався.
— В мобду мені даб.
За п’ять хвилин Страйк зайшов до «Троянди та корони» на Ловер-Слоан-стріт, де в кутку сидів його найвродливіший працівник — з розбитою губою, набряклим лівим оком і розпухлим носом. Перед ним стояла пінта пива.
— Та бусте, не зламаб, — сказав Шах, показуючи на ніс. Він правильно вгадав перше питання Страйка.
— Лід, — тільки і відповів Страйк і пішов на бар, звідки повернувся з безалкогольним пивом для себе і склянкою льоду та чистим рушником, який випросив у заінтригованої барменки. Шах загорнув лід у рушник і приклав згорток до носа.
— Дяка. Дримай, — сказав він і підсунув до Страйк свій телефон. Екран було розбито, але крізь тріщини чітко проступало фото Біґфута. Камера схопила його під час крику: рот розтулений, кулак піднятий — а з-за його спини виглядала перелякана напівгола дівчина.