Але такої думки, вочевидь, трималася тільки вона, бо навколо чоловіки й жінки згідливо кивали; так, власництво і ревнощі — це погано, так, погано контролювати людей, а от у сексі нічого поганого немає, він чистий і прекрасний у контексті духовних відносин. Робін не розуміла, чому вони не чують того, що чує вона.
Робін не знала, чи їй ввижається, чи й справді різновисокі блакитні очі Тайо дивилися на неї частіше, ніж на інших слухачів, і чи справді у такі миті на його губах з’являвся кривий усміх. Може, то була звичайна параноя, але вона не могла переконати себе, що це їй просто здається. Світло софіту не прикрашало Тайо: густе брудне волосся звисало навколо обличчя, ніби перука, підкреслювало тонкий і довгий пацючий ніс та друге підборіддя.
Щось у самовпевненості Тайо нагадувало Робін її ґвалтівника, — чоловіка середнього віку, який у костюмі стояв перед судом і зі сміхом розповідав, як здивувався, коли юна студентка запросила його до гуртожитку на секс. Він пояснював, що душив її лиш тому, що вона так забажала, заявивши, що «любить грубо». Слова легко вилітали з його рота; він здавався розважливим та поміркованим, а вона, як спокійно доводив він до відома суддів, просто пожалкувала про свою нестримну розбещеність і вирішила піддати його жахливому випробуванню процесом, щоб прикрити власний сором. Він легко дивився на неї у залі суду і постійно робив це, поки давав свідчення, ще й посміхався.
Під кінець сеансу Тайо вирішив продемонструвати сили, що їх дарує чистий дух: він розвернувся спиною до аудиторію і злетів, відірвавшись від сцени на кілька сантиметрів. Робін на власні очі бачила, як його п’яти відірвалися від підлоги, а руки піднеслися до небес, а за десять секунд він приземлився з добре чутним стукотом. Почулися захоплені зойки та аплодисменти, а Тайо усміхнувся до всіх, знову кинувши оком на Робін.
Потім вона хотіла покинути підвал якомога швидше, але дорогою до дерев’яних сходів нагору Тайо покликав її на ім’я.
— Я спостерігав за тобою, — з новим кривим усміхом сказав він, спустившись зі сцени. — Тобі не сподобалися мої слова.
— Чому ж, мені було дуже цікаво, — відповіла Робін, стараючись, щоб голос звучав бадьоро.
— Ти не погоджувалася, — наполягав Тайо. Тепер він стояв досить близько, щоб вона відчувала, як від нього тхне немитим тілом. — Як на мене, тобі важко відмовитися від матеріалістичного погляду на секс. Ти була заручена, правильно? І твоє весілля не відбулося?
— Так, — відповіла Робін.
— Тож до недавнього часу матеріалістичне власництво приваблювало тебе.
— Мабуть, так, — відповіла Робін, — але я погоджуюся з тим, що ти сказав про контроль та обмеження…
Тайо простягнув руку і погладив її щоку. Робін стримала поривання відкинути її. Тайо усміхнувся і сказав:
— Щойно я побачив тебе у храмі на Руперт-Корт, зрозумів, що ти — Сприйнятлива. «З усього, що існує на світі, Сприйнятливі — найвідданіші». Це з «Ї Цзін». Читала?
— Ні, — відповіла Робін.
— Деякі жінки (сприйнятливість притаманна жіночому началу, а творчість — чоловічому) за природою схильні віддаватися одному чоловіку. Такі жінки можуть бути надзвичайно цінними членами церкви, але щоб досягнути чистого духу, вони мають відмовитися від зацікавленості у шлюбі чи будь-яких форм власництва.
Цілком прийнятно віддавати перевагу одному чоловіку, якщо тільки вони не намагаються контролювати чи обмежувати його. Тож для тебе шлях уперед можливий, але ти маєш бути свідома своїх схильностей.
— Буду, — пообіцяла Робін, зображаючи вдячність за його думку.
Сходами вже спускалася інша група вірян, готова слухати лекцію, і Робін було дозволено піти, але, відвертаючись, вона зауважила зморшку між густими бровами Тайо і злякалася, що її згода була не надто завзятою. А може (ще гірше) вона мала якось відповісти на його пестливий жест?
Вона скоро виявила, що інші уже почали демонструвати готовність піднестися над матеріальним і прийняти духовне. Протягом кількох наступних днів Робін не раз помічала, як молоді жінки, серед них і Вів’єн зі шпичастою засічкою, кидали заплановані заняття, а тоді поверталися з боку «кімнат усамітнення», іноді у товаристві чоловіка. Вона була певна, що її теж наполегливо запросять до участі. Це було лише питання часу.