— Чи забивали на фермі худобу?
— Шо?
— Чи скручували члени церкви шиї курям? Чи забивали свиней?
— Курям так, — відповів Рейні. — Свиней ні. Свиней відправляли на бійню.
— Ти не бачив, щоб хтось убив тварину сокирою?
— Ні.
— Ти не ховав сокиру в дереві?
— Шо ти хочеш на мене повісити? — загарчав Рейні з уже неприхованою агресією. — Шо тобі треба?
— Я намагаюся з’ясувати, який чином у дерево потрапила сокира.
— Я, бляха, не знаю. З хріна б я знав? Всіх собак на мене вішаєш? То зброя, то якісь довбані сокири? Я нікого не вбивав на Чапмен-Фарм, якшо ти, бляха…
Краєм ока Страйк побачив, як чорношкірий здоровань, що наглядав за Рейні, ворухнувся на своєму стільці. Рейні ніби відчув його увагу, бо замовк, але контролювати своє збудження вже не міг — совався на місці, нестримно моргав.
— Ти щось засмутився, — зауважив Страйк, спостерігаючи за ним.
— Засмутився, бляха? — загарчав Рейні. — Ти припхався і кажеш, шо я, бляха, вбив…
— Я нічого не казав про вбивство. Тільки про забій скотини.
— Та я, бляха, ніколи… на тій фермі… ти там не був. Ти собі не уявляєш, шо там робилося.
— Для того і розмова з тобою, щоб з’ясувати, що там робилося.
— Те, шо там робилося, те, шо нас там змушували робити, воно залазить, бляха, в голову, і саме тому мені досі сняться кошмари, але я нікого не вбивав, чуєш? І я ні біса не знаю ні про яку сокиру, — додав Рейні, але на цих словах він відвів погляд. Повільні очі помандрували залою, ніби шукаючи прихистку.
— Те, що вас там змушували робити? Що ти маєш на увазі?
Рейні знову пожував щоку. Нарешті він знову підняв на Страйка очі і з притиском відповів:
— Всі повинні були робити те, шо не хотіли.
— Наприклад?
— Наприклад шо завгодно.
— Хочу почути конкретику.
— Всяке… принизливе. Лайно гребсти, прибирати за ними.
— За ними?
— За цими. За сім’єю, за Вейсами.
— Що саме залізло тобі в голову і досі не дає спокою?
— Та все, — відповів Рейні.
— Коли ти кажеш «прибирати за Вейсами» — про що конкретно мову?
— Та… ти людської мови не розумієш, га? Нужники чистити і все таке.
— Ти впевнений, що це все?
— Та, бляха, впевнений.
— Ти жив на фермі, коли втопилася Дайю Вейс, правильно?
Він побачив, як напружилася щелепа Рейні.
— А шо?
— Ти там жив, я праний?
— Я всю ту історію проспав.
— Це ж ти мав їхати з Шері у фургоні?
— З ким ти, бляха, розмовляв?!
— А яка різниця?
Рейні у відповідь тільки моргав, тож Страйк висловився конкретніше.
— Ти мав брати участь у доставці овочів?
— Мав, але проспав.
— І коли прокинувся?
— Якого хріна ти про це питаєш?
— Я тобі казав, мені потрібна інформація. То коли ти прокинувся?
— Не знаю. Всі вже бігали, бо те мале гів… — Рейні прикусив язика.
— Те мале?.. — підказав Страйк. Коли Рейні не відповів, він уточнив: — Наскільки я розумію, ти не любив Дайю?
— Її, бляха, ніхто не любив. Засранка балувана. Спитай хоч кого, хто там був.
— Отже, коли ти прокинувся, всі бігали, бо Дайю зникла?
— Так.
— Ти не чув, щоб люди, які працювали з самого ранку, казали Вейсам, що бачили, як вона поїхала з Шері?
— З хріна воно тобі треба?
— Ти чув, як казали, що вона поїхала в фургоні?
— Я за інших не казатиму. У них питай, шо вони бачили.
— Я питаю, що чув ти, коли прокинувся.
Вирішивши, вочевидь, що відповідь нічим йому не зашкодить, Рейні нарешті здався:
— Так… вони бачили, як вона поїхала.
— Джонатан і Мадзу були на фермі, коли ти прокинувся?
— Так.
— Ти скоро дізнався, що Дайю втопилася?
— Шось не пригадую.
— Постарайся.
Тигр знову пішов зморшками. Блакитні очі заморгали ще інтенсивніше.
— Того ранку трохи пізніше. Приїхала поліція. З Шері.
— Вона була засмучена через те, що Дайю втопилася?
— А сам як думаєш? — огризнувся Рейні.
— А скоро після того Шері втекла з ферми, так?
— Шось не пам’ятаю.
— А мені здається, що пам’ятаєш.
Рейні втягнув запалі щоки. У Страйка виникло передчуття, що це звичний вираз перед початком насильства. Він спокійно дивився в очі Рейні, і зрештою той із притиском кліпнув.
— Та одразу після того суду і втекла.
— Ти про офіційну процедуру дізнання?
— Так.
— І не сказала тобі, куди піде?
— Нікому не сказала. Втекла серед ночі.
— А ти чому втік?
— Бо наївся по горлечко.
— Дрейпер пішов із тобою?
— Так.