— Ви підтримували зв’язок?
— Ні.
— Ти підтримуєш зв’язок із кимось з УГЦ?
— Ні.
— Ти любиш татуювання, — зауважив Страйк.
— Шо?
— Татуювання. У тебе їх багато.
— І шо?
— Щось маєш на правому плечі? — спитав Страйк.
— А шо?
— Можна побачити?
— Не можна, бляха, — загарчав Рейні.
— Я спитаю ще раз, — спокійно промовив Страйк, нахилившись уперед, — тільки цього разу нагадаю про наслідки, якщо я, коли ця розмова закінчиться, скажу моєму другу, що ти не співпрацював.
Рейні повільно закасав рукав кофти. На біцепсі не було черепа — тільки великий чорнющий диявол з червоними очима.
— Це татуювання перекриває якесь інше?
— Ні, — відказав Рейні, опускаючи рукав.
— Ти впевнений?
— Упевнений.
— Я питаю, — сказав Страйк, дістаючи з внутрішньої кишені куртку кілька полароїдів із тих, що Робін знайшла на Чапмен-Фарм, — бо подумав, що на місці цього диявола колись міг бути череп.
Він виклав перед Рейні дві фотографії. На одній високий худий чоловік із татуюванням черепа проникав у повненьку чорняву дівчину, а на іншій содомізував меншого чоловіка, чиє коротке скуйовджене волосся могло належати Полові Дрейперу. Чоло Рейні заблищало в різкому світлі ламп під стелею.
— Це не я.
— Впевнений? — спитав Страйк. — Бо, як на мене, це пояснює кошмари про свиней переконливіше, ніж поганий запах.
Спітнілий та зблідлий Рейні так різко відштовхнув від себе фото, що одне з них упало на підлогу. Страйк підняв його і сховав обидва до кишені.
— Цей дух, якого ти бачив, — почав він, — який він був? Рейні мовчав.
— Ти знав, що тепер на Чапмен-Фарм регулярно з’являється Дайю? — спитав Страйк. — Її називають Утопленою…
Рейні раптом схопився на ноги. Якби пластиковий стілець та стіл не були прикручені до підлоги, він би їх перекинув.
— Агов! — гукнув найближчий охоронець, але Рейні вже поспішав до дверей, що вели назад до в’язниці. До нього підійшли інші охоронці і вивели. І в’язні, і їхні гості почали обертатися, коли Рейні помчав геть, але швидко повернулися до своїх розмов, щоб не гаяти безцінні хвилини.
Страйк зустрів погляд здорованя за сусіднім столом. Той поставив німе питання. Страйк непомітним жестом відповів заперечно. Нові побиття не змусять Джордана Рейні співпрацювати. У цьому Страйк був певен. Він уже бачив переляканих чоловіків, які боялися чогось більше за фізичний біль. Питання полягало в тому, що саме настільки лякало Джордана Рейні, що він ладен був зустрітися з найжорстокішим тюремним правосуддям, лише б не говорити про це?
57
Сума дев’ять на початку означає…
Коли бачиш злих людей,
Убезпеч себе від помилок.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
На полегшення Робін, наступний лист від Страйка пропонував рішення для задачі пожертвувати гроші УГЦ.
«Я говорив із Коліном Еденсором, він готовий виділити на донацію тисячу фунтів. Візьми у них реквізити, і ми зробимо переказ».
Тож наступного ранку Робін попросила про аудієнцію з Мадзу в садибі.
— Я хочу передати церкві гроші, — пояснила вона суворій жінці, яка наглядала за її карою на кухні.
— Добре. Іди тепер, до сніданку, — відповіла жінка і вперше усміхнулася Робін. Рада втекти від сопуху вареної локшини та куркуми, Робін скинула фартуха і вийшла.
Червневий день був похмурий, але коли Робін ішла через порожнє подвір’я, крізь хмари прорвався сонячний промінь і перетворив фонтан Дайю на діамантовий став. На щастя, Емілі вже не стояла на ящику. Вона лишалася там аж дві доби, і ніхто не зважав на неї, всі ходили повз, ніби вона завжди там була і завжди буде. Робін відчувала подвійне співчуття до Емілі, коли на її штанах з’явилися плями сечі, а брудне обличчя прорізали сліди сліз, але вона поводилася як решта вірян — ніби Емілі була невидима.
Також на Чапмен-Фарм була відсутня ще одна людина, від чого жити стало легше: це був Тайо Вейс, який відбув у центр в Глазго. Зникнення вже звичного страху, що він знову потягне її до «кімнат усамітнення», принесло Робін таке полегшення, що вона навіть почувалася не такою утомленою, хоч і продовжувала виконувати важку фізичну роботу.
Вона опустилася навколішки, звично віддала шану Дайю, а тоді підійшла до подвійних дверей садиби. Тим часом із будинку вийшла Сіта, смаглява немолода жінка з довгою сріблястою косою. В руках у неї був пластиковий пакет із чимсь. Коли вони зустрілися, Робін відчула сморід фекалій.