Выбрать главу

Це добрий талан для жінки…

«Ї Цзін», або «Книга Змін»

— Все нормально, — сказав Страйк за годину, відповідаючи Робін, яка вибачалася, що погодилася взятися за справу, не спитавши його. — Я б сказав те саме, але жував картоплю.

Попрощавшись з Еденсорами, партнери завітали до найближчого пабу. «Золотий лев» був маленький і оздоблений у пишному вікторіанському стилі. Вони сиділи на високих барних стільцях за круглим столиком.

— Я вчора почитала сайт УГЦ, — сказала Робін, яка пила апельсиновий сік, бо мала скоро виходити на стеження. — У їхній власності — купа нерухомості найвищого класу. Будівля на Руперт-Корт, просто у серці Вест-Енду, мала коштувати їм шалених грошей, а ще є храми та центри у Бірмінґемі та Ґлазґо. Чи можна стільки заробляти в законний спосіб?

— Ну, вони по всій країні повідкривали курси самореалізації за п’ять сотень на день і проводять ретрити по тисячі. Десять тисяч вірян збирають пожертви, віддають п’яту частину заробітків і пишуть заповіти на їхню користь. Це вже серйозно. За них мала б узятися податкова, тож вони або чисті, або в них бухгалтери божественного рівня, які уміють ховати всі сумнівні кінці. А брати гроші з дурнів, на жаль, не злочин.

— То ти згоден із Джеймсом? Вілл дурень?

Страйк ковтнув пива, а тоді відповів:

— Я б сказав, що до сект ідуть люди, яким чогось не вистачає.

— А як же Джайлз Гармон? Багатий, успішний письменник, дуже розумний…

— Я погоджуюся з Орвеллом, — відповів Страйк. — «Деякі ідеї настільки дурні, що в них вірять тільки інтелектуали…» Знаєш, я бачу тільки один варіант розплутати цю справу — відправити когось під прикриттям на Чапмен-Фарм.

Робін готувалася до цієї розмови останні кілька днів.

— Тоді спершу доведеться потрапити до храму на Руперт-Корт. Я вивчила питання: не можна просто так увійти на Чапмен-Фарм, — тебе мають туди запросити, а отже, спершу завербувати в одному з храмів. Людина, яка піде на Руперт-Корт, повинна створити ретельне прикриття з біографією і користуватися ним весь час після першого контакту з вірянами, а ще ця людина має справляти враження багатої, щоб їм було цікаво її завербувати.

Страйк, який чудово розумів, що це самореклама, відповів:

— І, наскільки я розумію, ні Барклей, ні Шах, ні Літтлджон, на твою думку, не годяться на роль багатіїв.

— Ну, — почала Робін, — Барклей, як на мене, за годину вже почне їх доводити. Літтлджон чудово б вписався в орден із обітницею мовчання…

Страйк засміявся.

— …а в Шаха малі діти, тож він не може собі дозволити зникнути на кілька тижнів. Мідж — варіант, але вона ще не працювала під прикриттям. Знаю, я теж не занурювалася аж настільки, — поспіхом додала Робін, поки цього не зробив Страйк, — але я жодного разу не видала себе, навіть коли щодня грала Венецію Голл у Палаті общин.

— А якщо доведеться не виходити з ролі кілька тижнів? — спитав Страйк.

— Доведеться то доведеться, — знизала плечима Робін.

Насправді Страйк уже вирішив, що Робін якнайкраще підходить для цього завдання, але мав ще й додаткову мотивацію пристати на її пропозицію. Кілька тижнів вимушеної розлуки під час перебування на Чапмен-Фарм можуть попсувати їй стосунки з Раяном Мерфі, а Страйк мало чого бажав настільки ж сильно. Проте він не став одразу погоджуватися, щоб вона не запідозрила корисливого мотиву, а тільки кивнув і мовив:

— Гаразд, із цього може щось вийти. Але мені треба це обміркувати.

— Знаю. Я не зможу носити перуку на Чапмен-Фарм, тож думаю про радикальну стрижку.

— Отакої, — сказав Страйк. Йому подобалося волосся Робін.

— Доведеться, бо я вже кілька років ходжу повз Руперт-Корт. Останнє, що нам треба, — це щоб мене впізнали, особливо якщо вони вже бачили мене біля офісу.

— Гаразд, резонно, — визнав Страйк, — але голити голову вже зайве.

— Так я ж не в кришнаїти подаюся, — заперечила Робін. — Думала про щось коротке і яскраве. Дівчина з приватної школи, яка хоче виділитися, але не настільки, щоб батьки перестали давати їй гроші. Може, вона недавно пережила болісний розрив стосунків, а тепер шукає собі якусь мету в житті, щоб заповнити пустку на місці планів на весілля.

— А ти непогано все продумала, — визнав Страйк.

— Звісно, непогано. Я хочу це завдання.

— Чому? — спитав Страйк. — Чим це тобі так цікаво?

— Мені цікавий контроль свідомості. Ми торкалися цієї теми, поки я ще вчилася.

Робін вивчала психологію, але недовчилася. Незакінчена вища освіта була у них зі Страйком однією зі спільних рис.