Останнє і, на погляд Страйка, найімовірніше пояснення було таке, що жінка теж працює на Паттерсона. У цьому випадку гучне питання у багатолюдному місці мало на меті винятково привернути до нього увагу й зірвати його роботу. Саме з цією думкою Страйк розіслав опис жінки Барклею, Шаху та Мідж, сказавши їм пильнувати, чи вона не з’явиться.
Увечері напередодні мандрівки до Кромера Страйк затримався у порожньому офісі, розбираючи папери й вечеряючи запакованим салатом з кіноа. Сьогодні відбувся референдум щодо брекзиту, але Страйк не мав часу проголосувати: Франки вирішили розділитися, і йому довелося сидіти і Бекслігіті на чатах за молодшим із братів.
Нудьга та голод змусили Страйка відчути особливе роздратування, коли близько одинадцятої задзвонив офісний телефон. Це, звісно, була Шарлотта, тож слухавки він не взяв. За двадцять хвилин телефон подзвонив знову, а третій дзвінок стався за хвилину до півночі.
Нарешті позакривавши всі теки на столі, Страйк підписав кілька документів і порозкладав усе по шафках. Перш ніж піти до квартири на горищі, він затримався перед столом Пат і натиснув кнопку відтворення повідомлень. Страйку не хотілося, щоб хтось іще слухав тиради Шарлотти: вистачило й одного разу.
— Блуї, візьми слухавку. Серйозно, Блуї, ну візьми. Я у від…
Страйк натиснув видалення, тоді ввімкнув наступне повідомлення. Тепер вона гнівалася і благала водночас.
— Мені потрібно поговорити з тобою. Якщо ти маєш хоч крихту людяності…
Страйк видалив і ввімкнув третє.
Тепер кімнату заповнив злостивий шепіт, і він уявив собі обличчя Шарлотти, яким воно бувало у найбільш руйнівні її моменти, коли апетит до завдавання болю не знав меж.
— Ти пошкодуєш, якщо не відповіси. О, пошкодуєш. І твоя довбана кохана Робін теж пошкодує, коли почує, що ти таке насправді. Я знаю, де вона живе, ти це хоч розумієш? Я зроблю їй послугу, коли…
Страйк ляснув по кнопці «видалити».
Він розумів, чому Шарлотта вдається до таких крайнощів: вона нарешті прийняла, що Страйк не повернеться. Шість років вона вірила, що і в ньому живе той потяг, якого вона не викорінила у собі, і що її краса, вразливість та довга спільна історія знову їх поєднають попри все, що сталося раніше, і попри його рішуче бажання не повертатися. Шарлоттині проникливі осяяння та неймовірна здатність винюхувати слабкі місця завжди були мало не відьомськими. Вона правильно вгадала, що він закоханий у свою партнерку по агенції, і через це піднеслася до нових висот мстивості. Страйк хотів би утішитися, переконуючи себе, що Шарлоттині погрози порожні, але ні: він надто добре її знав. У голові крутилися різноманітні можливі сценарії, одні руйнівніші за інші: що Шарлотта чатуватиме на Робін під її будинком, що Шарлотта вистежить Мерфі, що виконає свою погрозу звернутися до преси.
Він отримав трохи недоброї втіхи у пабі, коли відмовився розповісти Мерфі про ті ганебні речі про нього, які почув від Вордла, а тепер оглядався назад і розумів, що то було небезпечне потурання власній слабкості. Раян Мерфі не відчуватиме жодної солідарності зі Страйком, якщо Шарлотта вирішить йому розповісти, «що таке Страйк насправді», а якщо вона накинеться на нього в пресі, може передати Робін недобре враження.
Минула хвилина чи десять, коли Страйк зрозумів, що так і стоїть над столом Пат, і кожен м’яз в його тілі перенапружений. Офіс у різкому світлі з-під стелі та чорнотою за вікнами здавався дивним, майже чужинним. Виходячи за двері, на склі яких було вигравійовано імена обох партнерів, Страйк мав лиш одну слабку втіху: що Шарлотта ніяк не зможе напасти на Робін, поки та знаходиться на Чапмен-Фарм.
62
Сума дев’ять на другому місці…
Поставившись до дурнів із добротою, здобудеш добрий талан.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Ідучи до будинку Гітонів у Кромері, вже в машині Страйк дізнався, що Британія проголосувала за вихід із Євросоюзу. Годину послухавши різні коментарі про наслідки цієї події для країни, він вимкнув радіо і далі слухав «Swordfishtrombones» Тома Вейтса.
Він міг би на зворотному шляху забрати останній лист Робін, але натомість доручив це Мідж. Один раз він це вже робив і на власному досвіді дізнався, що людині без ноги непросто перелізти через паркан та колючий дріт, не поранившись і не впавши у кропиву з іншого боку. Тим не менш, він спеціально проїхав повз початок Лайонз-Маут і Чапмен-Фарм, хоч за нормальних обставин і близько б туди не поткнувся. І звісно, Страйка обсіли неприємні спогади, коли він проминув електричні ворота і побачив на обрії ту дивну вежу, схожу на гігантську шахову фігуру; він пригадував, як в одинадцять років думав, що вона якось пов’язана з братами Кровтерами, що то якась сторожова башта, і хоча не знав і близько, що відбувається у будиночках та наметах подалі від очей, внутрішній реєстратор зла змушував його тоді уявляти, що в ній замкнені діти. Той факт, що протягом якоїсь миті Робін була такою близькою і такою недосяжною, геть не покращив Страйкові настрою, і він поїхав геть від Чапмен-Фарм в іще гіршому гуморі, ніж за сніданком, коли всі його думки були про вчорашні погрози Шарлотти.